Договір довічного утримання: що передбачити до підписання, щоб захистити обидві сторони

Домовитися про довічний догляд в обмін на майно – ще не означає однаково розуміти умови. Для однієї людини «допомагати в побуті» – це купувати продукти раз на тиждень, для іншої – щодня готувати їжу та прибирати.
Тому починати варто не з пошуку зразка договору, а з розмови про конкретну допомогу й можливості її надавати. І лише після цього переносити домовленості в текст – так, щоб кожна сторона розуміла не тільки свої очікування, а й зобов’язання.
Що змінюється після укладення договору довічного утримання
Сторони можуть погодити, яку допомогу надаватиме набувач і як часто. Але не все визначають їхні домовленості: закон також установлює правила, які діятимуть після передання майна. Їх варто врахувати ще до обговорення конкретних умов.
1. Право власності переходить не після смерті відчужувача
Набувач стає власником переданого майна з моменту нотаріального посвідчення договору, а якщо йдеться про нерухомість – із моменту державної реєстрації права власності. Тобто відчужувач передає майно за життя, а не залишає його у спадщину.
2. Утримання та догляд потрібно надавати протягом усього життя відчужувача
Заздалегідь визначити, як довго набувач надаватиме допомогу та скільки загалом витратить, неможливо. Навіть якщо його витрати вже досягли вартості отриманого майна, це не означає, що він виконав свої обов’язки й може припинити утримання та догляд.
3. Отримане майно не можна вільно продати чи подарувати
До смерті відчужувача набувач не може продати, подарувати чи обміняти передане майно, передати його в заставу або у власність іншій особі за іншим договором. Ця заборона встановлена законом і діє, навіть якщо її окремо не прописали в договорі.
Водночас заборона відчуження не означає заборони будь-якого користування майном.
4. На передане майно не можуть звернути стягнення за боргами набувача
Протягом життя відчужувача на майно, передане за договором, не може бути звернене стягнення. Це означає, що його не можуть примусово продати для погашення боргів набувача.
5. Пошкодження або знищення майна не скасовує обов’язків
Втрата, пошкодження або знищення переданого майна не є підставою для припинення чи зменшення обсягу обов’язків набувача. Наприклад, якщо будинок постраждав від пожежі, набувач і надалі має здійснювати погоджені виплати та надавати догляд. Цей ризик варто врахувати до підписання договору.
Що перевірити перед підписанням договору
Самої наявності документів на майно недостатньо. Важливо переконатися, що вони підтверджують право відчужувача передати саме те майно, про яке ви домовилися, а невирішені спори чи права інших людей цьому не заважають.
Документи на майно, яке передаватимуть
Нерухоме й рухоме майно перевіряють по-різному.
Нерухоме майно
Перевірку нерухомості розглянемо на прикладі квартири.
Потрібно з’ясувати:
- яку саме квартиру планують передати: її адресу, поверх, кількість кімнат і площу;
- кому вона належить за правовстановлювальними документами;
- на підставі якого документа набуте право власності та чи не оскаржується це право в суді;
- чи відповідають відомості в документах фактичному стану квартири.
Один з етапів перевірки – отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. З неї можна дізнатися:
- хто зареєстрований власником квартири;
- коли та на якій підставі зареєстровано право власності;
- чи є зареєстровані обтяження: іпотека, арешт, заборона відчуження тощо.
Як отримати інформацію з реєстру
Самостійно отримувати інформацію з реєстру не обов’язково – це зробить нотаріус під час оформлення договору. Якщо ж ви хочете перевірити майно заздалегідь, можна скористатися такими способами:
- На порталі Дія. Потрібно авторизуватися за допомогою електронного підпису, вибрати послугу надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зазначити параметри пошуку та сплатити адміністративний збір.
- Через онлайн-сервіс Міністерства юстиції – теж, як у випадку з Дією, після авторизації за допомогою КЕПу.
- У ЦНАПі або в державного реєстратора, який надає цю послугу. Для отримання паперової інформації потрібно подати заяву, пред’явити документ, що посвідчує особу, та підтвердити сплату адміністративного збору, якщо немає підстав для звільнення від нього.
Для пошуку використовують адресу, реєстраційний номер об’єкта, кадастровий номер земельної ділянки або дані власника – його ПІБ та РНОКПП.
Щоб отримати відомості про майно іншої людини, не потрібно отримувати її згоду або подавати її правовстановлювальні документи.
Відсутність запису в реєстрі не завжди означає відсутність права власності. Якщо право оформили до 2013 року, може знадобитися перевірка старих документів і внесення відомостей до сучасного реєстру.
Що перевірити додатково
Інформація з реєстру та перевірки, які нотаріус проводить під час посвідчення договору, не охоплюють усіх можливих ризиків. Тому варто додатково:
- перевірити, чи є судові спори щодо квартири, – самостійно або за допомогою юриста;
- під час огляду порівняти фактичне планування квартири з технічним паспортом, а за наявності розбіжностей – залучити фахівця з технічної інвентаризації.
Не варто розраховувати, що ці додаткові перевірки автоматично проведе нотаріус.
Рухоме майно
Спосіб перевірки залежить від того, що саме передаватимуть за договором. Наприклад:
- Автомобіль. Відомості про зареєстрований транспортний засіб можна отримати з Єдиного державного реєстру транспортних засобів через сервіси МВС.
- Цінні папери, права на які обліковуються в депозитарній системі. Попросіть власника отримати виписку з рахунку в цінних паперах в установі, яка обслуговує цей рахунок. Виписка підтверджує права власника на цінні папери станом на зазначений у ній момент.
Про розбіжності у відомостях, незавершене оформлення прав або неналежно оформлені документи потрібно заздалегідь повідомити іншу сторону. Це не обов’язково означає, що людина намагається когось обманути: причиною можуть бути помилки в документах або незавершене оформлення права власності. Однак усі такі питання потрібно з’ясувати до посвідчення договору: може знадобитися виправлення документів або завершення оформлення права власності.
Інші особи, чиї права потрібно врахувати
Співвласники та подружжя
Якщо майно належить кільком людям на праві спільної сумісної власності, вони можуть разом передати його за договором довічного утримання. Якщо ж це планує зробити лише один зі співвласників, спочатку потрібно визначити його частку та виділити її в натурі або встановити порядок користування майном.
Якщо майно перебуває у спільній сумісній власності подружжя, діє те саме правило. Коли передати свою частку хоче лише чоловік або дружина, самої нотаріально посвідченої згоди другого з подружжя недостатньо – вона не замінює описаних вище дій.
Якщо ж майно є особистою приватною власністю відчужувача, ці вимоги не застосовуються. За загальним правилом, до особистої власності належить майно, набуте до шлюбу, а також отримане під час шлюбу в дарунок або у спадщину.
Проте сама дата придбання не завжди остаточно визначає статус майна. Якщо за час шлюбу його вартість істотно збільшилася завдяки спільним коштам чи праці або коштам, чи праці другого з подружжя, суд може визнати його спільною сумісною власністю.
Мешканці та користувачі житла
Якщо за договором передаватимуть житло, окремо з’ясуйте, хто, крім власника, проживає в ньому або має право ним користуватися та на якій підставі. Попросіть власника повідомити про таких осіб і надати наявні документи, що визначають їхні права, наприклад договір найму житла.
Якщо житло передане в найм, зміна власника не припиняє договір найму автоматично. За статтею 814 ЦК України до нового власника переходять права та обов’язки наймодавця.
Окремо потрібно перевірити, чи має дитина право власності на житло або право користування ним. Якщо має, для передання такого житла у власність іншій особі необхідний попередній дозвіл органу опіки та піклування.
Що передбачити в договорі довічного утримання
Не лише перелік допомоги, а й порядок її надання: загальна обіцянка «забезпечувати утримання та догляд» залишає сторонам забагато простору для різного тлумачення. Конкретні суми, дії, строки та способи підтвердження допоможуть перетворити домовленості на зрозумілі обов’язки. Далі розглянемо ці умови на прикладі договору, за яким відчужувач передає житло. Якщо йдеться про інше майно, перелік умов потрібно адаптувати до домовленостей сторін.
Регулярні виплати та витрати
Почніть із щомісячного забезпечення: набувач передаватиме кошти, купуватиме необхідні речі й оплачуватиме послуги чи поєднуватиме ці способи. Якщо допомога буде змішаною, розмежуйте, що відчужувач оплачуватиме з отриманих коштів, а що набувач забезпечуватиме окремо.
Для регулярних грошових виплат визначте суму та порядок передання:
- повністю чи частинами;
- готівкою чи на банківський рахунок;
- до конкретної дати чи протягом погодженого періоду.
Приклад формулювання для переказів на банківський рахунок:
«Набувач зобов’язується щомісяця, не пізніше ___ числа, виплачувати Відчужувачу ___ гривень ___ копійок шляхом переказу на банківський рахунок Відчужувача за реквізитами: ___ ».
Якщо сторони обрали готівку:
«Набувач зобов’язується щомісяця, не пізніше ___ числа, передавати Відчужувачу готівкою ___ гривень ___ копійок. Отримання коштів Відчужувач підтверджує розпискою із зазначенням суми, дати отримання та місяця, за який здійснено виплату».
Щомісячне матеріальне забезпечення потрібно оцінити в грошах, навіть якщо набувач не передає кошти, а купує продукти й ліки та оплачує комунальні послуги. У такому разі грошова оцінка – це вартість погодженого забезпечення на місяць, а не додаткова виплата відчужувачу.
Ця оцінка підлягає індексації – її збільшують, щоб компенсувати зростання цін. Наприклад, під час укладення договору сторони оцінили забезпечення продуктами й ліками у 4 000 грн на місяць. Якщо згодом ці товари подорожчають, за ту саму суму вже не вдасться придбати погоджений набір. Індексація дає змогу врахувати це подорожчання; для розрахунку використовують офіційні показники зростання споживчих цін, а не довільно обраний відсоток.
У договорі варто визначити, хто розраховуватиме збільшення суми та коли застосовуватиметься її новий розмір.
Догляд: структура та розподіл обов'язків
Окремо від коштів і покупок погодьте практичну допомогу: що саме набувач робитиме для відчужувача та як часто. Потреби в догляді потрібно зіставити із зайнятістю набувача та його можливістю допомагати особисто або залучати інших людей.
Для кожного виду допомоги визначте:
- конкретні дії: приготування їжі, прибирання, прання, допомога з одяганням, супровід до лікаря тощо;
- періодичність: щодня, у визначені дні або за потреби;
- виконавця: набувач особисто чи залучена ним людина;
- обсяг і результат, який сторони вважатимуть належним виконанням.
Наприклад, замість загального обов’язку «забезпечувати харчуванням» можна зазначити кількість прийомів їжі на добу, обов’язкові продукти та допустимі заміни. Так само для прибирання – погодити його частоту й перелік робіт.
Якщо обов’язки набувача не конкретизовані, у разі спору суд визначатиме їхній зміст з урахуванням обставин справи та засад справедливості й розумності. Тобто оцінюватиме, наскільки вимоги сторін обґрунтовані та відповідають змісту домовленостей.
Поряд із діями з догляду можна окремо зафіксувати пов’язані з ними витрати. Наприклад:
«Утримання та догляд передбачають:
1. Забезпечення необхідними лікарськими засобами за рецептами лікарів у межах ___ гривень ___ копійок на місяць, але не більше ніж ___ гривень ___ копійок на рік.
2. Надання побутових послуг (прання постільної білизни, послуги перукарні тощо), які Сторони оцінюють у ___ гривень ___ копійок на місяць».
Проживання та користування житлом
Місце проживання відчужувача визначатиме й те, де набувач надаватиме погоджену допомогу. Тому зазначте, чи залишатиметься відчужувач у переданому житлі, проживатиме разом із набувачем або в іншому помешканні, наприклад орендованій квартирі.
Якщо відчужувач залишатиметься в переданому житлі, передбачте:
- його право довічного проживання та кімнати, які будуть у його користуванні;
- порядок користування кухнею, санвузлом та іншими спільними приміщеннями;
- забезпечення опаленням та освітленням;
- хто оплачує комунальні послуги.
Приклад формулювання:
«Набувач зобов’язується забезпечити Відчужувачу довічне проживання у квартирі за адресою: _________. У користуванні Відчужувача залишається кімната площею ___ кв. м, із правом користування кухнею, санвузлом та іншими спільними приміщеннями квартири».
Зміна обставин, додаткові витрати
Погоджений щомісячний обсяг допомоги може не охоплювати непланового лікування, переїзду чи ремонту після пошкодження житла. Для таких випадків потрібен окремий порядок дій, щоб сторонам не доводилося вперше домовлятися вже в невідкладній ситуації.
Передбачити все неможливо, але варто обговорити хоча б найімовірніше:
- госпіталізацію або непланове лікування;
- потребу в терміновій зміні місця проживання;
- вихід із ладу важливої побутової техніки;
- руйнування, підтоплення чи інше пошкодження майна.
Для кожної ситуації зазначте, хто організовує необхідну допомогу й оплачує витрати. Якщо їх розподіляють між сторонами – у яких частках і в які строки. Також визначте, як діяти, коли витрати потрібно понести негайно, а погодити їх заздалегідь неможливо, та якими документами їх підтверджувати.
Організація та оплата поховання
Окремий обов’язок набувача стосується періоду після смерті відчужувача: він зобов’язаний поховати його, навіть якщо це не передбачено договором. Сторонам варто заздалегідь обговорити побажання щодо поховання та зафіксувати погоджені умови його організації й оплати.
Підтвердження виконання зобов'язань
Коли визначили обов’язки, погодьте, як фіксуватимете їх виконання. Для різних видів допомоги потрібні різні підтвердження: чек свідчить про покупку, а запис про наданий догляд – про конкретні виконані дії.
У договорі можна передбачити такі способи:
- Щомісячні платежі: безготівкові – банківськими квитанціями чи виписками, готівкові – розписками.
- Придбання продуктів, ліків, одягу та побутових речей – чеками.
- Побутова допомога та догляд – погодженими записами про виконані дії. За згодою відчужувача можна також використовувати фото- чи відеофіксацію із зазначенням дати.
- Лікування та реабілітація: оплата – чеками й іншими платіжними документами, призначення та проходження лікування – медичними документами.
- Ремонт, придбання матеріалів чи побутової техніки – чеками та документами про оплату послуг майстрів. Якщо набувач виконує роботи особисто – фото- чи відеофіксацією із зазначенням дати.
Щоб не зберігати всю інформацію розрізнено, можна вести спільний журнал витрат і виконаних дій. Наприклад, у паперовому журналі зазначати дату, зміст допомоги або суму витрат, а підписом відчужувач підтверджуватиме отримання відповідних коштів, речей чи послуг.
Відповідальність і припинення договору
Погодьте також порядок дій на випадок, якщо зафіксовані обов’язки не виконуються або сторони по-різному оцінюють надану допомогу. У договорі варто зазначити:
- які дії чи бездіяльність вважаються порушенням;
- як одна сторона повідомляє іншу про порушення та чи передбачений строк для його усунення;
- які наслідки матиме невиконання обов’язків, зокрема можливість звернення до суду для розірвання договору;
- порядок повернення майна в разі розірвання договору.
Закон визначає підстави для судового розірвання договору довічного утримання. Зокрема, відчужувач може вимагати цього, якщо набувач не виконує своїх обов’язків або виконує їх неналежно: не виплачує погоджені кошти, не забезпечує продуктами чи не надає передбаченого догляду.
Якщо договір розірвано з цієї підстави, відчужувач набуває право власності на передане майно й може вимагати його повернення. Витрати набувача на утримання та догляд у такому разі не повертаються.
✍️ Зафіксуйте домовленості перед підготовкою договору
Тепер можна зібрати результати обговорення в одному місці. У таблиці відокремте погоджені рішення від питань, щодо яких ще потрібно знайти спільний варіант або проконсультуватися з фахівцем.
|
Що погодити |
Домовленості сторін |
Що ще потрібно з’ясувати |
|
Регулярні виплати: сума, строки та спосіб передання |
|
|
|
Продукти, ліки та інше матеріальне забезпечення |
|
|
|
Грошова оцінка забезпечення та порядок індексації |
|
|
|
Допомога, потрібна зараз: перелік дій і графік |
|
|
|
Додаткова допомога, яка може знадобитися в майбутньому |
|
|
|
Особиста участь набувача та залучення інших людей |
|
|
|
Проживання, користування житлом і комунальні платежі |
|
|
|
Непередбачені обставини та додаткові витрати |
|
|
|
Організація та оплата поховання |
|
|
|
Підтвердження виконання обов’язків |
|
|
|
Реагування на порушення |
|
|
|
Інші питання |
|
|
Таблицю можна спочатку заповнити самостійно, а потім обговорити записи з іншою стороною. Це робочі нотатки, а не остаточний текст договору: після обговорення домовленості можуть змінитися.
Як оформити договір довічного утримання
Коли основні умови погоджені, наступне завдання – викласти їх у договорі так, щоб обидві сторони однаково розуміли свої права та обов’язки. Далі потрібно підготувати документи й узгодити остаточний текст для нотаріального посвідчення.
Крок 1. Визначити, хто підготує проєкт договору та організує оформлення
Проєкт договору можна підготувати самостійно або доручити юристу чи нотаріусу, який посвідчуватиме договір.
Якщо вирішили працювати над текстом самостійно, використайте погоджені умови з попереднього розділу як основу. Зразок або шаблон може допомогти зі структурою, але його потрібно пристосувати до ваших домовленостей.
Якщо проєкт готуватиме фахівець, передайте йому ці домовленості – для цього можна використати таблицю з попереднього розділу. Окремо позначте питання, щодо яких ще немає згоди: їх потрібно обговорити до погодження остаточного тексту.
Також розподіліть організаційні завдання: хто зв’язуватиметься з нотаріусом, збиратиме документи та погоджуватиме дату оформлення. Усе це не обов’язково має брати на себе лише набувач.
Крок 2. Прочитати проєкт і погодити остаточний текст
Коли проєкт готовий, кожна сторона має ознайомитися з ним до дня підписання. На цьому етапі перевіряють уже не перелік побажань, а те, як саме домовленості викладені в документі.
Зверніть увагу:
- чи правильно зазначені дані сторін і майно, яке передаватимуть;
- чи всі погоджені умови потрапили до тексту;
- чи немає положень, яких сторони не обговорювали;
- чи однаково ви розумієте формулювання обов’язків, строків і порядку їх виконання;
- чи не суперечать окремі пункти один одному.
Незрозумілі або спірні положення потрібно обговорити з фахівцем, який готує проєкт. Після внесення змін перечитайте оновлений текст: усна домовленість про виправлення ще не означає, що його вже внесли в документ.
Крок 3. Підготувати документи та погодити порядок оформлення
Заздалегідь уточніть у нотаріуса, які документи потрібні у вашій ситуації.
Остаточний перелік залежатиме від складу учасників, виду майна та обставин його набуття. Почніть із підготовки основних документів:
- документів, що посвідчують особу;
- ідентифікаційних кодів;
- документів, що підтверджують право власності на майно, яке передаватимуть.
Окрім основних, можуть знадобитися додаткові документи:
- щодо характеристик майна – наприклад, технічний паспорт на нерухомість або відомості про земельну ділянку та її кадастровий номер;
- щодо шлюбу, набуття майна та оформлення прав співвласників;
- дозвіл органу опіки та піклування, якщо для передання майна він необхідний;
- документи щодо вартості майна та розрахунку належних платежів;
- документи про родинні відносини або право на пільги, якщо це має значення для оформлення чи оподаткування;
- документи юридичної особи та підтвердження повноважень її представника, якщо набувачем буде юридична особа.
Під час підготовки договору нотаріус також має перевірити цивільну дієздатність учасників, зокрема чи розуміють вони значення своїх дій і чи можуть керувати ними. Якщо для цього знадобляться додаткові відомості або документи, нотаріус повідомить, які саме. Тому заздалегідь отримувати медичну довідку без узгодження з ним не потрібно. Сама потреба в догляді чи матеріальній підтримці не означає, що людина недієздатна.
Крок 4. Підписати договір у нотаріуса
Договір довічного утримання посвідчує державний або приватний нотаріус. Перед підписанням він з’ясовує, чи відповідає зміст договору волевиявленню сторін.
Уважно прочитайте остаточний текст і переконайтеся, що він містить усі погоджені умови. Якщо якесь формулювання незрозуміле або не відповідає вашим домовленостям, попросіть пояснити чи уточнити його до підписання.
Під час посвідчення нотаріус накладає передбачену для такого договору заборону відчуження майна. Якщо передають нерухомість, оформлення також охоплює державну реєстрацію права власності набувача та відповідного обтяження.
Крок 5. Отримати документи та перевірити результат оформлення
Після посвідчення кожна сторона отримує свій примірник договору. Якщо передавали нерухомість, набувачу також потрібен витяг із Державного реєстру речових прав, сформований за результатом державної реєстрації.
Збережіть договір і реєстраційні документи. Надалі разом із ними варто зберігати підтвердження виплат, витрат і наданої допомоги – у порядку, який сторони погодили в договорі.
Потрібен текст договору чи допомога з оформленням?
Якщо з нотаріусом уже домовилися, в Advokat Market можна замовити підготовку проєкту договору з урахуванням ваших умов. А якщо потрібна допомога й з організаційними питаннями – зверніться, щоб погодити обсяг супроводу нотаріального оформлення.
Поширені запитання
Скільки коштує оформлення договору довічного утримання?
Єдиної вартості немає. Загальна сума залежить від майна, необхідних документів і того, до якого нотаріуса ви звертаєтеся – державного чи приватного.
Щоб заздалегідь спланувати витрати, попросіть нотаріуса підготувати попередній розрахунок і пояснити, що входить у загальну суму, а що доведеться оплатити окремо. Якщо маєте право на пільги, повідомте про це одразу.
|
Витрата |
Що варто уточнити |
|
Нотаріальне посвідчення |
У державного нотаріуса сплачують державне мито, у приватного – погоджену плату за нотаріальну дію. |
|
Підготовка тексту договору |
Чи входить вона в загальну вартість, чи оплачується окремо; чи охоплює обговорення умов і внесення змін. |
|
Реєстраційні дії |
Які платежі потрібні для реєстрації прав на майно та обтяжень і чи включені вони в розрахунок. |
|
Додаткові документи й послуги |
Чи потрібні оцінка майна, платні запити, копії або інші підготовчі дії та скільки вони коштуватимуть. |
Що краще: заповіт чи договір довічного утримання?
Це залежить від того, чого людина очікує: визначити долю майна після смерті чи отримувати утримання та догляд за життя.
За заповітом людина залишається власником майна. Вона може користуватися ним, продати чи подарувати його, а сам заповіт – змінити або скасувати. Водночас заповіт сам собою не зобов’язує майбутнього спадкоємця доглядати заповідача.
Тому домовленість «ти за мною доглядай, а я заповім тобі квартиру» залишає невизначеність для обох. Власник не має належно оформленого обов’язку іншої людини надавати допомогу, а той, хто допомагає, не може бути впевнений, що зрештою отримає майно. Зокрема, заповіт можуть змінити, а частина спадщини може належати особам із правом на обов’язкову частку.
За договором довічного утримання допомога стає обов’язком набувача. Проте й відчужувач передає майно за життя, а не після смерті. Набувач, своєю чергою, бере на себе витрати, загальну суму яких неможливо точно передбачити.
Отже, заповіт і договір довічного утримання розв’язують різні завдання. Якщо головна мета – забезпечити регулярну допомогу, не варто покладатися лише на обіцянку майбутньої спадщини.
Чим спадковий договір відрізняється від договору довічного утримання?
Передусім – моментом переходу права власності. За договором довічного утримання майно передають за життя відчужувача. За спадковим договором набувач отримує право власності після його смерті.
Різняться й обов’язки. Договір довічного утримання передбачає довічне забезпечення утриманням та/або доглядом. Спадковий договір може містити інші розпорядження відчужувача – майнового або немайнового характеру, які потрібно виконати до чи після його смерті. Це не обов’язково щомісячні виплати або регулярна побутова допомога.
Тому для вибору недостатньо вирішити, коли саме передавати майно. Важливо також визначити, які дії має виконувати набувач і що відбуватиметься, якщо домовленості порушуватимуться. Ці умови варто порівняти з юристом на прикладі вашої ситуації.
Чи потрібно сплачувати податки за договором довічного утримання?
Так, але не в кожному випадку. Окремо оподатковуються передання майна та утримання, яке отримує його колишній власник.
Передання квартири або житлового будинку. Для оподаткування його прирівнюють до продажу. Тому враховують, скільки об’єктів людина вже продала або передала за таким договором протягом календарного року:
- Перше відчуження житла за рік – без ПДФО та військового збору, якщо воно перебувало у власності понад три роки. Для успадкованого житла трирічний строк не потрібен.
- Перше відчуження житла, яким людина володіє не більше трьох років, – ПДФО 5% і військовий збір 5%, якщо житло не успадковане.
- Друге відчуження житла за рік – ПДФО 5% і військовий збір 5%.
- Третє та наступні відчуження житла за рік – за загальним правилом ПДФО 18% і військовий збір 5%. Для успадкованого житла діє виняток: ПДФО становить 5%, а військовий збір – 5%.
Наприклад, якщо людина цього року ще не продавала житло й передає за договором довічного утримання квартиру, придбану десять років тому, податки за її передання не виникають. Але якщо вона вже продала цього року іншу квартиру, передання наступної за таким договором зазвичай оподатковуватиметься за ставками 5% ПДФО та 5% військового збору.
Передання транспорту. Для легкового автомобіля, мотоцикла або мопеда перше відчуження протягом року не оподатковується, друге – оподатковується ПДФО 5% і військовим збором 5%, третє та наступні – ПДФО 18% і військовим збором 5%. Вимоги володіти таким транспортом понад три роки немає. Для інших транспортних засобів правила відрізняються.
Утримання за договором. Грошові виплати, які відчужувач отримує від набувача, оподатковуються окремо: ПДФО 18% і військовим збором 5%. Тобто навіть якщо квартиру передали без податків, подальші грошові виплати на утримання не стають через це неоподатковуваними. Якщо їх надає звичайна фізична особа, відчужувач самостійно включає отримані доходи до річної декларації та сплачує податки.
Чи можна оскаржити договір довічного утримання?
Так. Договір довічного утримання можна оскаржити в суді, вимагаючи визнати його недійсним. Але для цього потрібні передбачені законом підстави та докази порушень під час його укладення. Самого бажання скасувати договір недостатньо.
Підставою може бути, зокрема, доведений обман або стан, у якому людина на момент підписання не усвідомлювала значення своїх дій чи не могла керувати ними. Важливі саме обставини укладення договору, а не лише подальша незгода з його умовами.
Звернутися до суду може сторона договору або інша особа, чиї права чи законні інтереси він порушує. Після смерті відчужувача це можуть бути й спадкоємці, але їм також потрібно обґрунтувати порушення своїх прав і підстави недійсності договору.
Якщо ж проблема в тому, що набувач не надає погодженого утримання чи догляду, йдеться про розірвання договору через невиконання обов’язків, а не про визнання його недійсним.
Про нашого експерта
Ярина Кузьмак
Юрисконсульт | Юрист-міжнародник | Перекладач
Досвідчений юрист-міжнародник, який поєднує юридичну експертизу з комунікаційною діяльністю та управлінням проєктами. Має магістерський ступінь з міжнародного права Львівського національного університету імені Івана Франка.
Детальніше про автора