Довідка про сімейний стан: афідевіт чи витяг із ДРАЦС — що і коли потрібно

Потрібна довідка про сімейний стан — для оформлення документів за кордон, в банк, нотаріусу чи у візовий центр? Але замість неї чуєте лише одне: такий документ більше не видають. Це справді так: в Україні довідку про сімейний стан офіційно скасували ще у 2007 році. Проте багато установ і далі вимагають підтвердити, що ви — не в шлюбі або навпаки — перебуваєте в ньому.

Тож що робити, якщо документ формально не існує, але його вимагають? Насправді в Україні є дві офіційні альтернативи, які використовують замість довідки:

• афідевіт про сімейний стан — нотаріальна заява під присягою;
• витяг із ДРАЦС — інформація з державного реєстру актів цивільного стану.

Які документи підтверджують сімейний стан і коли який з них потрібен?

В Україні для підтвердження сімейного стану можуть використовуватись різні документи. Те, який саме потрібен — залежить від мети: подача за кордон, оформлення пільг тощо.

Афідевіт — для подачі за кордон

Афідевіт — це нотаріально засвідчена заява, у якій ви самостійно декларуєте свій сімейний стан (наприклад, «не перебуваю у шлюбі»). Зазвичай його вимагають для:

• реєстрації шлюбу з іноземцем — більшість країн вимагають підтвердження, що особа не перебуває в іншому шлюбі;
• подачі документів на візу чи імміграцію — для підтвердження, що ваш шлюбний статус не порушує вимог країни.

Афідевіт про сімейний стан не є документом з державного реєстру — це особиста заява, підтверджена нотаріусом. Тому його рідко приймають в Україні як юридичне підтвердження статусу.

Витяг із Державного реєстру актів цивільного стану — для використання в Україні

Це офіційний документ, який видається на основі записів у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян. Він підтверджує:

• перебуваєте ви у шлюбі чи ні;
• чи був шлюб розірваний;
• чи змінився ваш сімейний статус.

Такий витяг зазвичай вимагають у випадках:

• оформлення кредиту чи іпотеки — банки можуть перевіряти шлюбний статус через майнові ризики;
• продаж або дарування майна — особливо якщо це спільна власність подружжя;
• участь у юридичних угодах (бізнес, частки, акції) — щоб уникнути конфліктів із другим з подружжя;
• оформлення податкових пільг.

Порівняльна таблиця: який документ підходить

Перед подачею документів обов’язково уточніть, який саме з них потрібен у вашій ситуації — вимоги можуть відрізнятися залежно від установи чи країни.

Як оформити нотаріальну заяву про сімейний стан?

Щоб отримати афідевіт, потрібно не просто звернутись до нотаріуса, а самостійно задекларувати свій сімейний стан. Нотаріус не видає такий документ автоматично — він лише посвідчує вашу заяву. Ось як відбувається ця процедура.

Хто може отримати 

Оформлення афідевіту можливе лише особисто. Подати заяву дистанційно або через представника — навіть із нотаріальною довіреністю — не можна.

Куди звертатися 

До державного чи приватного нотаріуса в будь-якому місті України, незалежно від місця вашої реєстрації.

Що потрібно мати

• паспорт;
• ідентифікаційний код;
• документи, що підтверджують сімейний статус (за наявності): свідоцтво про розлучення чи смерть чоловіка/дружини. Якщо ви ніколи не перебували у шлюбі, додаткові довідки не потрібні — достатньо власноручної заяви.

Як оформлюється афідевіт

Заява складається у довільній формі. Її зміст визначає заявник, який несе за нього повну відповідальність. Нотаріус лише засвідчує факт, що ви особисто та добровільно підписали документ.

Оскільки затвердженого зразка немає, формулювання мають бути максимально чіткими, щоб документ визнавали іноземні органи.

Типові формулювання:

• «Не був одружений» / «Не була заміжня» — якщо шлюб ніколи не укладався.
• «Розлучений» / «Розлучена» — якщо шлюб розірвано офіційно.
• «Вдівець» / «Вдова» — якщо шлюб припинився через смерть одного з подружжя.

Термін і вартість

Тривалість процедури — до 30 хвилин. Вартість — від 400 до 800 грн (залежно від регіону). Додаткові витрати можуть виникнути у разі перекладу документа або проставлення апостиля.

Не шукайте нотаріуса — ми вже тут. Допоможемо підготувати та засвідчити правильне формулювання афідевіту.

Оформити зараз

Як отримати витяг із ДРАЦС?

На відміну від нотаріального афідевіту, витяг — це офіційний державний документ, що видається на підставі записів у реєстрі. Його можна отримати як особисто, так і дистанційно.

Хто може отримати 

Подати заяву на витяг із ДРАЦС може сам заявник або його законний представник — за наявності відповідних документів.

Хто вважається законним представником

Найчастіше це:

• адвокат за договором про надання правової допомоги (він має право діяти від вашого імені без окремої довіреності);
• інша особа з нотаріально посвідченою довіреністю, яка підтверджує її повноваження.

Куди подавати заяву 

Існує кілька способів подачі документа — вибір залежить від зручності заявника.

Що потрібно мати

Перелік документів може змінюватися залежно від способу подачі. У загальному випадку необхідно мати:

• паспорт (громадянина України, іноземця або особи без громадянства);
• квитанція про оплату або документ, що підтверджує право на безплатний витяг;
• документи, що підтверджують родинні чи сімейні зв’язки (за потреби);
• підтвердження повноважень — якщо звертається представник;
• для іноземних документів — легалізовані копії з перекладом;
• для онлайн-звернення — КЕП (кваліфікований електронний підпис).

Скільки часу робиться витяг

Орієнтовний строк видачі залежить від способу подачі заяви:

Скільки коштує витяг

Стандартна вартість витягу — 73 грн (станом на 2026 рік). Її сплачує як особа, що подає заяву, так і її уповноважений представник.

Хто має право на безоплатний витяг:

• суд, орган досудового розслідування, нотаріус, інші державні органи;
• державний реєстратор, дипломатичні установи України;
• медичні чи дитячі заклади — щодо новонароджених;
• особи, які перебувають за кордоном (якщо витяг подається до іноземного органу);
• особи, що реєструють народження дитини без батька (ст. 135 СКУ);
• особи, які оформлюють допомогу на поховання;
• кредитори спадкодавця або сусіди у справах, пов’язаних зі спадщиною;
• ВПО або жителі тимчасово окупованих територій — відповідно до переліку Мін’юсту.

Як отримати витяг 

Суб’єкт звернення може обрати зручний спосіб отримання:

• особисто у ДРАЦС — за місцем подачі заяви;
• поштою — якщо заяву подавали поштовим зв’язком (витяг надсилається рекомендованим листом);
• через «Дію» — із зазначенням відділу ДРАЦС для особистого отримання або поштової адреси доставки в межах України (доставку оплачує заявник);
• через ЦНАП — подання та отримання здійснюються в одному центрі.

Якщо витяг не забрали у ЦНАП протягом одного місяця, документ повертається до відповідного ДРАЦС і надсилається заявнику поштою.

Чи потрібна легалізація нотаріальної заяви про сімейний стан для подачі за кордон?

Так. Якщо афідевіт оформлений в Україні, для його використання за кордоном зазвичай потрібні:

• переклад офіційною мовою країни призначення;
• засвідчення нотаріусом;
• апостиль або консульська легалізація — залежно від вимог країни.

Коли потрібен лише нотаріальний переклад

Документи не потребують додаткового засвідчення, якщо країна призначення має з Україною угоду про правову допомогу. Наприклад: Молдова, Вірменія, Узбекистан, Грузія, Азербайджан, Киргизстан, Сербія, Монголія та ін. У цих випадках достатньо зробити нотаріально завірений переклад українського документа.

Коли потрібен апостиль

Для країн-учасниць Гаазької конвенції 1961 року потрібен апостиль — спеціальний штамп, який підтверджує справжність підпису та повноваження нотаріуса.

До таких країн належать:

Італія, Іспанія, Франція, Нідерланди, Польща, Німеччина, Португалія, Чехія, Греція, США, Велика Британія, Швейцарія та понад 100 інших.

Коли потрібна консульська легалізація

Якщо країна не входить до Гаазької конвенції та не має угоди з Україною, доведеться пройти повну консульську легалізацію. Це стосується, зокрема:

Китай, ОАЕ, Єгипет, Ліван, Кувейт, Катар, Саудівська Аравія.

Це досить довгий і складний процес і виглядає він так:

1. Оформлення афідевіту в Україні.
2. Переклад іноземною мовою.
3. Завірення в Міністерстві юстиції України України.
4. Завірення в Міністерстві закордонних справ України.
5. Завірення в консульстві країни призначення.