Договір про поділ майна подружжя: практичний гайд для безпечного поділу активів

Коли стосунки доходять до моменту, коли потрібно визначити, кому належить спільне майно, важливо діяти спокійно й зважено. Найбільш цивілізований шлях — укласти договір про поділ майна подружжя: він дозволяє вам і партнеру зафіксувати власні правила розподілу, не чекаючи рішення суду. Якщо мова про нерухомість, договір обов’язково має бути нотаріально посвідченим — лише тоді він матиме юридичну силу. Такий крок не однаково підходить усім парам, тож далі розберемося, коли договір справді працює на захист інтересів обох сторін.

Коли доречно укладати договір про поділ майна подружжя

Договір про поділ майна — це добровільна домовленість, яка працює тільки там, де сторони ще здатні говорити й чути одна одну. Перш ніж йти до нотаріуса, варто чесно оцінити, чи готові ви домовлятися, а не переносити конфлікт у суд.

Сценарій 1. Мирне розлучення

Ви готові розійтися цивілізовано і вже маєте спільне бачення поділу. Договір про розподіл майна фіксує ці домовленості на папері, зменшує ризик раптових «передумав/передумала» та задає зрозумілий порядок переоформлення прав власності. Це дозволяє уникнути затяжного судового процесу з експертизами й оскарженнями.

Сценарій 2. Захист від боргів та ризиків

Якщо один із партнерів веде бізнес, бере кредити чи має ризикову професійну діяльність, договір може стати своєрідною «страхівкою» для сімейного майна. Розмежувавши активи без розлучення, ви чітко визначаєте, що належить спільно, а що — особисто, і зменшуєте ризик стягнення всього майна за боргами одного з подружжя. Це особливо важливо, коли майно вже є предметом інтересу потенційних кредиторів.

Сценарій 3. Спрощення угод для банків та інвесторів

Статус спільної власності часто ускладнює продаж майна, отримання кредиту або оформлення спадщини, оскільки кожен крок вимагає участі обох власників. Договір про розподіл майна подружжя дозволяє чітко зафіксувати одного власника в реєстрі, що знімає частину юридичних бар’єрів для нотаріусів, банків і потенційних інвесторів.

Важливий запобіжник: коли договір може стати пасткою

Іноді підписання угоди краще відкласти або зовсім утриматися від неї. Зверніть увагу, якщо:

• партнер приховує документи, контролює фінанси або масово оформлює активи на третіх осіб,
• вас підштовхують до підпису «тут і зараз» під психологічним тиском,
• ви не маєте доступу до фінансової інформації та правової консультації

— це сигнал зробити паузу й звернутися до незалежного фахівця із сімейного права. У такій ситуації договір про поділ може закріпити не справедливий компроміс, а навпаки — втрату ваших майнових прав.

Яке майно можна (і не можна) ділити за договором

Предметом договору про поділ майна подружжя є лише те, що законом вважається спільною сумісною власністю, тобто майно, набуте за час шлюбу для сім’ї. Подарунки, спадщина, дошлюбні активи та майно третіх осіб за загальним правилом не входять до спільної маси, і включати їх у договір потрібно дуже обережно.

Щоб не втратити те, що й так є вашою особистою власністю, важливо розуміти, що дійсно може бути предметом домовленості, а де варто зупинитися й порадитися з юристом.

Що зазвичай реально ділять договором

Найчастіше сторони домовляються щодо великих активів, які мають суттєву цінність і потребують перереєстрації прав.

• Нерухомість (квартири, будинки, земельні ділянки). У договорі фіксують конкретний об’єкт та його подальшу долю. Наприклад, квартира, куплена у шлюбі й зареєстрована на чоловіка, за договором переходить у власність дружини, а чоловік натомість отримує грошову компенсацію.
• Цінне рухоме майно (авто, водний транспорт, дорога техніка). У договорі визначають одного одноосібного власника, щоб без зайвих суперечок переоформити транспорт у сервісних центрах МВС, а іншому фіксують виплату його частки вартості.
• Бізнес-активи (частка в ТОВ, корпоративні права). Домовленість дозволяє визначити, хто з подружжя залишається власником бізнесу й продовжує ним керувати, а хто виходить із компанії в обмін на інші активи або компенсацію. У таких ситуаціях важливо окремо прорахувати податкові наслідки передачі частки разом з юристом або бухгалтером.
• Гроші та фінансові активи (депозити, рахунки, інвестиційні портфелі). У договорі можна закріпити, хто отримує конкретний вклад чи рахунок, а хто — грошову компенсацію в узгодженому розмірі.

Для зручності — узагальнена таблиця типових підходів до розподілу активів.

Що формально може бути предметом договору, але вимагає обережності

Є «сіра зона», де підпис без консультації легко обертається втратою прав або несправедливою компенсацією.

• Майно з істотними поліпшеннями та «домішками» особистих коштів. Якщо квартира дісталася вам до шлюбу чи у спадщину, але в шлюбі в неї вклали значні спільні гроші (капремонт, добудова), закон допускає два підходи: або об’єкт визнають спільною сумісною власністю, або другий з подружжя отримує право на компенсацію вартості вкладень. У договорі важливо чітко зафіксувати, чи погоджуєтеся ви на спільну частку в об’єкті, чи лише визначаєте розмір компенсації за ремонт — невдала формула може коштувати вам або частини права власності, або значної суми.
• Активи під арештом чи в судовому спорі. Якщо щодо майна вже є арешти, іпотека або тривають суди, договір не може «переписати» його статус просто за домовленістю подружжя. Умови мають відповідати реальному правовому стану активу, інакше угоду з високою ймовірністю оскаржать, а очікуваний ефект від поділу не настане.

Що не варто додавати в договір як основний інструмент

Є категорії, щодо яких договір поділу майна виглядає привабливо, але на практиці створює більше ризиків, ніж користі.

• Майно третіх осіб. Не можна ділити те, що формально належить батькам, родичам або іншим людям —  договір поділу стосується лише майна, власниками якого є саме ви з партнером.
• Майбутні, ще не набуті активи. Потенційні виграші, майбутній бізнес чи майно, яке «може з’явитися колись», не можуть бути предметом договору про поділ уже наявного спільного майна; для регулювання майбутніх активів використовують інші інструменти, зокрема шлюбний договір.

У підсумку договір має стосуватися насамперед ваших реальних спільних активів, а не чужого, майбутнього чи того, що вже й так є вашою особистою власністю.

Чи обов’язково ділити «по пів квартири»: відступ від рівності часток

За загальним правилом статті 70 Сімейного кодексу України частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Але закон дозволяє за взаємною згодою закріпити інші пропорції, якщо для вас це виглядає більш чесно та практично.

Договір про поділ майна подружжя дає змогу відійти від схеми 50/50 й зафіксувати такий розподіл активів, який відповідає реальному внеску кожного, життєвим обставинам і вашим домовленостям. Важливо, щоб такий відступ був добровільним, зрозумілим для обох сторін і не залишав одного з подружжя без мінімальної матеріальної бази для життя.

Коли нерівний поділ є логічним

Відступ від формули 50/50 не завжди означає обман чи зловживання —  часто це спосіб адаптувати поділ до реального життя та захистити слабшу сторону.

Приклад 1. Квартира лишається тому з подружжя, з ким проживають діти, щоб зберегти їм звичний побут, школу й оточення, а інший партнер натомість отримує автомобіль, земельну ділянку або меншу грошову компенсацію.

Приклад 2. Один із партнерів веде ризиковий бізнес із кредитами та можливими претензіями кредиторів, тому за договором він забирає компанію разом із зобов’язаннями, а інший отримує сімейні заощадження й право на житло. Так сторони розмежовують відповідальність і ризики.

Приклад 3. Якщо хтось із подружжя раніше отримав частину спільних коштів (наприклад, від продажу спільної техніки чи авто), це фіксують у договорі як своєрідний «аванс». У підсумку нерівні частки за договором виходять справедливими з урахуванням того, що вже було виплачено.

Як правильно скласти договір про поділ майна: структура і ключові пункти

Знайти в інтернеті типовий договір про поділ майна подружжя не проблема, але жоден шаблон не знає, які саме активи, кредити й домовленості є у вашій сім’ї. Тому важливо не просто «підставити прізвища в бланк», а продумати кілька ключових блоків договору під свою ситуацію.

Формальні реквізити

Технічні дані сторін і шлюбу — це основа для подальшої реєстрації прав. Помилка в ПІБ чи датах може зірвати переоформлення майна або спростити оскарження договору.

У «шапці» договору зазвичай зазначають:

• повні ПІБ подружжя, паспортні дані, реєстраційні номери облікових карток платника податків та адреси;
• точний час і місце підписання — з цього моменту змінюється режим майна;
• реквізити свідоцтва про шлюб або рішення суду про його розірвання.​

Без цих реквізитів нотаріус і реєстратор не зможуть коректно внести зміни до реєстрів.

Опис спільного майна

Формулювання «ділимо все спільне майно» — шлях до конфлікту, а не до реального переоформлення. У нотаріальному договорі про поділ майна подружжя кожен об’єкт має бути описаний максимально конкретно.

Приклади:

• Нерухомість: адреса, реєстраційний номер у Державному реєстрі речових прав, площа, кадастровий номер (для землі).
• Транспорт і цінне рухоме майно: марка, модель, рік випуску, державний номерний знак (за наявності), VIN-код або інший ідентифікаційний номер для човнів, яхт, спецтехніки.
• Гроші та депозити: назва банку, номер рахунку або депозитного договору, на чиє ім’я його відкрито.

Такі описи дозволяють без додаткових суперечок переоформити майно після підписання договору.

Фіксація нового «розкладу» власності

Після опису майна договір має чітко відповісти на запитання: «кому що дістається». Це робиться окремими пунктами щодо кожного об’єкта.

Наприклад:

«Після набрання чинності цим договором квартира за адресою …, реєстраційний номер …, переходить у власність дружини.»

«Автомобіль марки …, модель …, рік випуску …, державний номерний знак …, переходить у власність чоловіка.»

Це забезпечує зрозумілий «зріз» власності на момент поділу.

Компенсація та вирівнювання часток

Нерухомість, авто чи бізнес фізично не розрізати навпіл, тому баланс досягається компенсацією. У договорі потрібно конкретно зафіксувати, хто кому платить, яку суму, у які строки й у якій формі. Також варто домовитися, що буде у разі прострочення.

Приклад формулювання:

«Оскільки квартира переходить у власність дружини, вона зобов’язується виплатити чоловікові грошову компенсацію у розмірі 400 000 грн безготівковим переказом на його банківський рахунок до 30 грудня 2026 року. У разі прострочення виплати більше ніж на 10 календарних днів дружина сплачує пеню у розмірі 0,1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.» 

Такі умови зменшують ризик подальших суперечок щодо «хто кому і скільки винен».

Відсутність подальших претензій

Часто сторони хочуть «закрити питання назавжди» й додають пункт про відсутність претензій. Тут важливо не перегнути палицю.

Якщо ви повністю довіряєте домовленостям, можна зафіксувати, що сторони не мають і не матимуть одна до одної претензій щодо майна, переліченого в договорі.

Якщо є ризик прихованих активів, безпечніше обмежити формулювання саме цим переліком, не відмовляючись загалом від можливих майбутніх вимог.

Інші важливі умови, про які часто забувають

Щоб домовленості не залишилися лише на папері, у договорі варто окремо прописати порядок їх виконання.

Зазвичай додають:

• Строки та перереєстрацію. До якого дня подають документи до реєстратора, сервісного центру МВС, банку; коли звільняють і виписують квартиру.
• Витрати на оформлення. Хто сплачує послуги нотаріуса, оцінку, держмито: порівну чи за іншим принципом.
• Особливі умови. Наприклад, право одного з подружжя тимчасово проживати у квартирі після поділу або обов’язок погоджувати продаж до повної виплати компенсації.

Пам’ятайте: нотаріус перевіряє передусім форму та законність договору, але реальний баланс інтересів і справедливість домовленостей — це зона вашої відповідальності як сторін.

Оформлення договору з нотаріальним підписом з юридичною платформою Advokat Market

Вам не обов’язково самостійно занурюватися в усі юридичні нюанси й збирати по крихтах вимоги нотаріусів та реєстрів. Це завдання можна передати команді, яка щодня супроводжує такі угоди «під ключ».

На Advokat Market ви:

↗ коротко описуєте свою ситуацію;
↗ отримуєте від юриста аналіз кейсу та пропозицію формату — договір поділу, шлюбний договір чи комбіноване рішення з додатковими угодами;​
↗ погоджуєте текст договору з конкретним переліком майна, розподілом часток і компенсацій, з урахуванням податкових та реєстраційних нюансів.

Далі нотаріус адаптує документ до вимог законодавства, перевіряє документи й повноваження сторін та посвідчує договір та вносить зміни до реєстру прав на нерухомість чи корпоративні права.

Якщо ви за кордоном або обмежені в часі, частину дій може виконати адвокат за довіреністю: зібрати та подати документи, узгодити текст з нотаріусом, проконтролювати реєстраційні зміни, а ви погоджуватимете версії договору дистанційно.

Не хочете ризикувати «шаблоном за годину» і втрачати на дрібних помилках? Залиште коротку заявку на Advokat Market — юрист уточнить деталі й запропонує безпечний формат договору саме під вашу ситуацію.

Що буде, якщо договір оскаржать: позиція судів

Оскаржити договір — означає звернутися до суду з вимогою визнати його недійсним. Сам по собі аргумент «я передумав» або «тепер умови мені не подобаються» не працює: потрібні вагомі юридичні підстави й докази.

Найчастіше позови подає той із подружжя, хто через певний час відчув себе обділеним. Рідше ініціаторами стають кредитори чи інші зацікавлені особи, які вважають, що договором фактично «сховали» майно від стягнення або спадкування.

На що дивиться суд

Суд загалом залишає договір у силі, якщо відповіді на кілька ключових запитань є ствердними:

1. Чи був підпис поставлений добровільно, без обману, погроз і психологічного тиску?
2. Чи усвідомлювала людина, що саме підписує і до яких наслідків це призведе?
3. Чи не залишає договір одного з подружжя фактично без засобів до існування?
4. Чи дотримана юридична форма: нотаріальне посвідчення, коректні дані сторін і майна, відсутність очевидних порушень закону?

Для визнання договору недійсним зазвичай потрібні саме суттєві вади волі або змісту (обман, введення в оману, тяжкі обставини, фіктивність, удаваність, груба несправедливість тощо), а не просто «емоційне розчарування результатом».

Коли договір, як правило, залишають у силі

У сучасній практиці суди не поспішають втручатися в домовленості подружжя, якщо:

• договір підписаний у нотаріуса, текст був оголошений, сторони мали можливість поставити запитання і відмовитися від підпису;
• доводи зводяться до «я не до кінця розумів(ла) свої права» або «сподівався(лася), що житло все одно залишиться для проживання», без конкретних доказів обману;
• посилання на психологічний тиск не підкріплені реальними доказами (погрозами, залежним станом, медичними висновками, свідками тощо).

Загальна логіка така: якщо договір підписаний добровільно, із розумінням змісту, а відступ від формули 50/50 не виглядає відверто несправедливим, шансів на його скасування небагато.

Що буде, якщо договір таки визнають недійсним

Якщо суд визнає договір про поділ майна недійсним, усі положення угоди «обнуляються», а майно повертається у статус спільної сумісної власності подружжя. Це означає, що питання поділу доведеться вирішувати заново — або через нову угоду, або, що трапляється частіше, у межах повноцінного судового процесу.

Такий процес зазвичай супроводжується експертизами, додатковими доказами, витратами на юристів і ризиком пропуску строків позовної давності. Тому в більшості випадків безпечніше одразу укладати продуманий, збалансований договір, ніж розраховувати на його «легке» скасування в майбутньому.

Часті запитання про договір про поділ майна між подружжям

Коли взагалі можна укласти договір про поділ майна?

Договір про поділ майна подружжя можна укласти у трьох основних ситуаціях: під час шлюбу, у процесі розлучення або вже після розірвання шлюбу. Важливо не те, на якому етапі стосунків ви перебуваєте, а чи існує спільне майно та чи є згода обох сторін на домовленість замість судового спору.

Скільки коштує договір поділу майна?

Вартість оформлення договору про поділ майна подружжя не є фіксованою. Підсумкова сума залежить від вартості майна, кількості об’єктів, наявності іпотеки, а також від тарифів конкретного нотаріуса й обсягу роботи юриста. Зазвичай витрати охоплюють нотаріальний тариф, адміністративні збори за реєстрацію прав, оцінку майна та гонорар юриста за підготовку індивідуального тексту.

Уникайте форматів «швидкий шаблон без аналізу документів», які виглядають привабливо за ціною, але часто ігнорують обтяження, кредити чи спірні активи — виправляти такі помилки потім дорожче.

Чи можна в договорі поділу врахувати майно за кордоном?

Ви можете домовитися, що закордонна нерухомість вважається часткою одного з подружжя в обмін на майно в Україні або грошову компенсацію, але сам по собі український договір не змінює записів в іноземних реєстрах — для цього потрібні окремі документи й процедури за законодавством відповідної держави.

Що робити, якщо другий з подружжя відмовляється від будь‑якого договору й стоїть на позиції «або все, або нічого»?

Договір поділу — лише для добровільних домовленостей. Примусити людину підписати угоду неможливо, у такому разі залишається тільки судовий поділ майна. Перед тим як йти до суду, варто тверезо оцінити витрати часу, нервів і грошей на роки процесів та експертиз. Часто вигідніше поступитися частиною активів у межах переговорів, медіації чи мирової угоди.

Чи потрібен договір поділу, якщо вже є шлюбний договір?

Не завжди. Якщо шлюбний договір прямо визначає, кому належить конкретна квартира, авто чи інше майно, і це вже відображено в реєстрах, окремий договір поділу може бути не потрібен: шлюбний договір сам слугує підставою для належності майна.

Договір про поділ майна зазвичай укладають у двох випадках: коли ви хочете змінити умови шлюбного контракту під час розлучення (наприклад, домовитися про інші пропорції чи інший набір активів), або коли шлюбний договір містив лише загальні формулювання на кшталт «ділимо порівну», а тепер потрібно конкретно розписати, хто отримує саме цю квартиру, саме цей автомобіль чи конкретні рахунки.

Чи можна змінити вже укладений договір поділу, якщо обоє передумали?

Так, якщо є взаємна згода. Ви можете у нотаріуса укласти договір про внесення змін або розірвати попередній договір і підписати новий. Якщо ж майно вже продане третім особам або перебуває в заставі (іпотеці), будь-які зміни потребуватимуть згоди цих осіб і можуть виявитися неможливими на практиці.

Не знайшли відповіді саме на свою ситуацію? Подайте коротку заявку та опишіть, яке майно хочете поділити й які є сумніви — юристи Advokat Market зв’яжуться з вами, уточнять деталі та запропонують оптимальне рішення з урахуванням ваших обставин.