Відстрочка від мобілізації по догляду за людиною з інвалідністю 2 групи: як це працює у 2026 році

Питання відстрочки від мобілізації залишається складним і чутливим: підстав багато, а вимоги до кожної з них — чіткі та формалізовані. Особливо це стосується відстрочки по догляду за людиною з інвалідністю 2 групи. Тут недостатньо самого факту догляду — закон передбачає конкретні умови, і якщо хоча б одна з них не виконана, підстава не спрацює.

Ситуацію ускладнює і те, що правила оформлення змінюються. У 2026 році частину процедур уже перенесено до ЦНАПів, і підхід до розгляду таких питань поступово змінюється. Без розуміння цих нюансів легко неправильно оцінити свою ситуацію, втратити час або отримати відмову навіть за наявності фактичного догляду.

На яких підставах надається відстрочка по догляду за людиною з інвалідністю 2 групи 

Право на відстрочку по догляду за людиною з інвалідністю 2 групи виникає лише тоді, коли ситуація військовозобов’язаного відповідає визначеним законом підставам. Сам факт наявності в родині особи з інвалідністю не є достатнім: важливо, щоб були виконані всі умови, які закон пов’язує з конкретним видом родинних відносин і догляду. 

Базові правила визначає стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» — саме вона встановлює, хто може отримати відстрочку і за яких умов. Для випадків, пов’язаних із доглядом за особою з інвалідністю другої групи, важливі такі пункти цієї статті:

• п. 7 — жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина з інвалідністю I чи II групи;
• п. 11 — військовозобов’язані, які мають дружину (чоловіка) з інвалідністю I чи II групи;
• п. 13 — військовозобов’язані, які мають одного зі своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини/чоловіка з інвалідністю I чи II групи, якщо одночасно виконуються такі умови:
  • немає інших осіб, які за законом зобов’язані їх утримувати та при цьому не є військовозобов’язаними;
  • або такі особи є, але самі мають інвалідність, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту) чи відбувають покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі;
  • догляд за особою з інвалідністю може здійснювати лише одна особа з-поміж військовозобов’язаних;
  • цю особу обирає сама людина з інвалідністю;
• п. 14 — члени сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, які зайняті постійним доглядом за нею, за умови, що:
  • така особа одна (догляд не можуть «ділити» кілька людей одночасно);
  • немає членів сім’ї першого ступеня споріднення або вони самі потребують постійного догляду за висновком МСЕК, ЛКК чи рішенням ЕКОПФО;
  • якщо немає родичів першого та другого ступеня споріднення, ці правила можуть поширюватися і на членів сім’ї третього ступеня споріднення.

У випадках із дружиною, чоловіком або дитиною з інвалідністю зазвичай достатньо підтвердити сам факт встановленої інвалідності відповідної групи та родинний зв’язок. Закон не вимагає додатково доводити, що немає інших родичів, які могли б здійснювати догляд замість військовозобов’язаного.

Натомість у ситуаціях із батьками або іншими родичами інвалідність — це лише частина підстави. Вирішальне значення мають додаткові умови: відсутність тих, хто за законом зобов’язаний утримувати й не є військовозобов’язаним, неспроможність таких осіб здійснювати догляд, фактичний постійний догляд з боку однієї конкретної особи та правильний ступінь споріднення. Якщо хоча б одна із цих умов не дотримана, відстрочку не нададуть, навіть якщо інвалідність родича документально підтверджена.

Важливо розуміти, що вирішальне значення має не загальне уявлення про справедливість ситуації, а її відповідність конкретним вимогам закону. Саме тому схожі, на перший погляд, випадки можуть мати різний результат: в одній ситуації відстрочку нададуть, а в іншій — відмовлять через відсутність хоча б однієї з обов’язкових умов.

Документи та доказова база: що підготувати до подання заяви

Після визначення підстави для відстрочки по догляду за інвалідом 2 групи наступний крок — підготувати документи, які підтверджують інвалідність, ступінь спорідненості, фактичний догляд та відсутність інших утримувачів. Від повноти й коректності цього пакета часто залежить кінцеве рішення.

Медичні документи та статус інвалідності

Медичні документи підтверджують як статус особи з інвалідністю, так і, побічно, потребу в сторонньому догляді, який фактично здійснює військовозобов’язаний. Важливо врахувати, що з 1 січня 2025 року інвалідність більше не встановлюється МСЕК — це роблять експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування (ЕКОПФО). Якщо інвалідність встановлено після цієї дати, офіційним підтвердженням буде витяг з рішення ЕКОПФО.

Якщо інвалідність встановлена до 1 січня 2025 року, можуть використовуватися:

• довідка до акта огляду МСЕК;
• медичний висновок про інвалідність;
• посвідчення особи з інвалідністю;
• посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни;
• пенсійне посвідчення, видане на підставі інвалідності;
• індивідуальний реабілітаційний план з описом реабілітаційних заходів і необхідного обсягу допомоги.

Рідше застосовуються, але також можуть бути враховані посвідчення отримувача державної соціальної допомоги, а також довідки про надання пільг особам з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу.

Для підстав, пов’язаних із членами сім’ї другого ступеня спорідненості, особливо важливим може бути висновок ЛКК про необхідність постійного стороннього догляду (форма № 080‑4/о). Формально законом часто достатньо підтвердження самого факту інвалідності, але на практиці трапляються випадки, коли відсутність згадки про потребу в догляді в документі стає підставою для відмови.

Документи про родинний зв'язок та склад сім'ї

Щоб підтвердити спорідненість між військовозобов’язаним та особою з інвалідністю, зазвичай використовують:

• свідоцтво про народження (для підтвердження зв’язку дитини з батьком або матір’ю);
• свідоцтво про шлюб (для підтвердження зареєстрованого шлюбу між чоловіком і дружиною);
• рішення суду чи інші документи про усиновлення;
• інші документи, що прямо або побічно підтверджують спорідненість другого ступеня (витяги з реєстрів актів цивільного стану тощо);
• довідку про осіб, зареєстрованих за певною адресою;
• витяги з територіальних або інших реєстрів, якщо це передбачено місцевою практикою.

У багатьох випадках важливо не лише підтвердити родинний зв’язок, а й показати факт спільного проживання, особливо якщо місце реєстрації відрізняється від фактичного. Тоді можуть знадобитися довідки про склад сім’ї, акти обстеження житлових умов, договори оренди або інші документи, які підтверджують спільний побут.

Документи, що підтверджують фактичний огляд

Для частини підстав, пов’язаних із доглядом за особою з інвалідністю, закон прямо оперує поняттям «здійснює постійний догляд». Якщо обрана підстава ґрунтується саме на цьому формулюванні, недостатньо просто вказати, що ви допомагаєте — потрібно довести факт постійного догляду.

Ключовим документом у такому випадку є акт встановлення факту здійснення догляду. Його складає спеціальна комісія на базі органів місцевого самоврядування (виконавчих комітетів міських чи селищних рад) або районних державних адміністрацій. Щоб отримати акт, подають заяву до ЦНАПу або безпосередньо до відповідного органу за місцем проживання особи з інвалідністю. Комісія підписує акт лише після виїзду на місце: обстеження умов проживання, перевірки спільного побуту, опитування сусідів.

Додатково до заяви та обстеження комісії можна подати:

• чеки на придбання ліків, засобів догляду та реабілітації, спеціального харчування;
• довідки від сімейного лікаря або профільних спеціалістів із зазначенням ролі доглядальника в забезпеченні лікування та догляду.

Єдиний випадок, коли акт про здійснення догляду не вимагається, — якщо особа офіційно отримує компенсацію за догляд. Тоді подавати акт не потрібно, достатньо документів про призначення та отримання такої компенсації.

Документи про відсутність інших утримувачів

Якщо законом передбачено, що право на відстрочку виникає «за умови відсутності інших осіб, які зобов’язані утримувати», або якщо інші родичі є, але самі потребують догляду, ці обставини потрібно підтвердити документально.

Якщо йдеться про родичів, які через власну інвалідність не можуть здійснювати догляд, подаються ті самі види документів, що й для підтвердження інвалідності основної особи: витяги з рішень ЕКОПФО, довідки МСЕК, посвідчення, пенсійні документи тощо.

Коли потрібно довести відсутність інших можливих утримувачів, на практиці можуть використовуватися:

• свідоцтва про розірвання шлюбу (після розлучення колишній чоловік чи дружина більше не вважаються родичами першого ступеня спорідненості);
• свідоцтва про смерть;
• судові рішення про визнання особи безвісно відсутньою або померлою;
• витяги з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти.

Через формулювання «за умови відсутності інших членів сім’ї» на практиці нерідко доводиться підтверджувати навіть те, що певні родичі ніколи не існували. Наприклад, щоб показати, що у батьків немає інших повнолітніх дітей, подають офіційну заяву матері чи батька про відсутність інших дітей. У юридичній практиці такі заяви називають афідевітами — це офіційні заяви про наявність або відсутність певних юридично значущих фактів, які складаються й підписуються в присутності нотаріуса.

Тут важливо пам’ятати: закон бере до уваги лише офіційно задокументовані обставини. Наприклад, якщо у вашого батька є ще один син, із яким ви не спілкуєтеся понад десять років і вважаєте його «фактично зниклим», для держави ця людина залишається живою та потенційно здатною до догляду доти, доки не буде проведено необхідні розшукові заходи й оформлено відповідні рішення.

Окремо варто звернути увагу на прикінцеву вимогу пункту 13 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»: особа з інвалідністю має самостійно обрати одного доглядача з-поміж кількох осіб з однаковим статусом. Наприклад, між двома військовозобов’язаними братами. Такий вибір обов’язково документується й додається до пакета документів. Раніше для цього зазвичай оформлювали нотаріальну заяву (афідевіт). Наразі достатньо заяви за формою, наведеною в Додатку 15.

Ідентифікаційні документи сторін

Окремо подаються документи, які дозволяють однозначно ідентифікувати військовозобов’язаного та особу з інвалідністю.

Для військовозобов’язаного, який оформлює відстрочку:

• паспорт громадянина України;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП);
• військово-обліковий документ (військовий квиток або тимчасове посвідчення).

Для людини, за якою здійснюється догляд:

• паспорт громадянина України;
• РНОКПП.

Покрокові алгоритми оформлення відстрочки по догляду за інвалідом 2 групи 

З 1 листопада 2025 року порядок подання документів для отримання відстрочки від мобілізації змінено: раніше заяви подавали безпосередньо до ТЦК та СП, тепер це можна зробити лише двома способами — через ЦНАП або через застосунок «Резерв+». Відповідні зміни запроваджено постановою Кабміну № 1364, яка на момент написання статті є чинною.

Подання онлайн через «Резерв+»

Станом на момент підготовки матеріалу в «Резерв+» доступна подача запитів на 11 типів відстрочок від призову. У контексті догляду за людьми з інвалідністю скористатися цим шляхом можуть ті, хто подається за такими підставами:

1. Мають дружину/чоловіка з інвалідністю I чи II групи.
2. Доглядають за батьком/матір’ю з інвалідністю I чи II групи.

Підстава в законі, яка регулює догляд за батьками, охоплює також батьків дружини/чоловіка. Водночас наразі через «Резерв+» технічно можна подати заяву лише у випадку догляду за власними батьками. Якщо йдеться про батьків дружини/чоловіка, оформлення відстрочки можливе лише через ЦНАП.

Щоб подати заяву онлайн:

1. Авторизуватися в «Резерв+», натиснувши «Резерв ID».
2. Обрати послугу «Подати запит на відстрочку».
3. Натиснути «Почати».
4. Обрати підставу для оформлення відстрочки, яка відповідає вашій ситуації.
5. Перевірити дані, що автоматично підтягнулися з реєстрів, та підтвердити їх коректність.
6. Натиснути «Подати запит».

Зазвичай заяву опрацьовують протягом 48 годин. Новий запит можна подати лише після того, як опрацьовано попередній. Якщо під час формування заяви система не може підтягнути всі необхідні дані з реєстрів, подати документи онлайн не вдасться: процедуру доведеться перервати й звернутися до ЦНАПу.

Якщо заява опрацьована успішно, результат відображається в «Резерв+» — у вигляді зміненого статусу або оновленого електронного військово-облікового документа. Оформити відстрочку онлайн можливо лише за двох умов: відповідний тип відстрочки вже оцифрований, а всі необхідні дані містяться в державних реєстрах (ДРАЦС, ПФУ, системи соцзахисту тощо).

Подання офлайн через ЦНАП

До ЦНАПу варто звертатися тоді, коли у вас уже є повний пакет документів, описаний у попередньому блоці. Якщо частини документів не вистачає, спочатку доцільно їх отримати, а вже потім йти до центру.

У цій процедурі ЦНАП не замінює ТЦК, а виконує радше технічну роль посередника між заявником і територіальним центром комплектування. Зокрема, ЦНАП:

• приймає від заявника пакети документів;
• сканує їх або приймає скан-копії, якщо заявник підготував їх завчасно;
• передає сформований електронний пакет до ТЦК через державні електронні сервіси.

ЦНАП не оцінює достатність чи переконливість доказів і не ухвалює рішення щодо відстрочки — його роль виключно адміністративна. Тут можуть звернути увагу на очевидні формальні недоліки (відсутність підпису чи сторінки), але не будуть консультувати щодо потреби додати додаткові документи.

Важливі моменти:

1. Заяву можна подати в будь-якому ЦНАПі України, незалежно від місця проживання, реєстрації чи постановки на військовий облік.
2. Подання заяви можливе лише особисто: через родичів, представника за довіреністю чи адвоката подати її не можна, хоча юрист може бути присутнім під час звернення.
3. Лише через ЦНАП можна подати заяву, якщо необхідні документи існують тільки в паперовому вигляді й ще не відображаються в електронних реєстрах.

Після того як ЦНАП передасть пакет документів до ТЦК, спеціальна комісія розглядає заяву протягом 7–15 днів. Вона аналізує подані документи та дані з реєстрів, за потреби може викликати заявника або запросити додаткову інформацію. Саме ця комісія ухвалює остаточне рішення — надати відстрочку від призову чи відмовити.

Паперові довідки з мокрою печаткою ТЦК більше не видаються. Наявність відстрочки підтверджує електронний військово-обліковий документ у застосунку «Резерв+». За потреби його можна завантажити у форматі PDF через «Резерв+» або «Дію» й роздрукувати самостійно. Також роздруківку можуть зробити в ЦНАПі, якщо відстрочка по догляду за інвалідом 2 групи оформлена за новими правилами.

Строк дії відстрочки та її продовження

Термін дії відстрочки по догляду за особою з інвалідністю 2 групи прив'язаний до строку дії документів, які підтверджують інвалідність. Якщо інвалідність встановлена на два роки, відстрочка, як правило, діятиме стільки ж. Якщо інвалідність встановлено безстроково, відстрочка може бути фактично довгостроковою.

Коли «довічна» відстрочка припиняє дію

Навіть якщо формально відстрочка не має зазначеного кінцевого строку, вона автоматично втрачає чинність, коли змінюються фактичні обставини, що були підставою для її надання. Це може статися, якщо:

• людина, за якою здійснюється догляд, померла;
• для цієї особи призначено іншого офіційного доглядача або піклувальника;
• змінилися сімейні обставини — наприклад, особа, яку вважали безвісти зниклою, знайшлася та відновила свій юридичний статус.

Автоматичне продовження відстрочки

Для частини категорій, у тому числі для підстав, пов’язаних із доглядом за особами з інвалідністю 2 групи (дружина/чоловік, батько/мати), передбачено автоматичне продовження відстрочки. Воно працює незалежно від того, яким чином первинно оформлювали відстрочку — через ЦНАП чи через «Резерв+».

Автоматичне продовження можливе за умови, що:

• оновлені дані про інвалідність своєчасно потрапляють до відповідних реєстрів;
• у реєстрах немає суперечливих або застарілих відомостей про родинний статус чи склад сім’ї.

Якщо через неактуальні або неповні дані в реєстрах продовження не відбулося, варто звернутися до ЦНАПу для уточнення причин. У деяких випадках доведеться подати повний пакет документів повторно, ніби йдеться про первинне оформлення.

Контроль строків для відстрочок з обмеженим терміном

Якщо відстрочку надано на строк, обмежений у часі (наприклад, на один чи два роки), важливо самостійно контролювати кінцеву дату її дії. Не варто чекати автоматичного продовження — без оновлених медичних документів і поданих вчасно заяв відстрочка просто припинить дію.

Практично це означає, що:

• бажано заздалегідь відслідковувати строк дії документів про інвалідність;
• завчасно готувати оновлений пакет документів (у тому числі медичних);
• не відкладати подання заяви на продовження до останніх днів, щоб уникнути перерви між закінченням попереднього строку й ухваленням нового рішення.

Нетипові ситуації, коли класична схема відстрочки по догляду не спрацьовує

У питаннях відстрочки важливо пам’ятати, що логіка закону не завжди збігається з тим, що здається «очевидним» у життєвому розумінні. Там, де людина бачить достатній доказ, закон може не бачити підстави взагалі — якщо факт не задокументований належним чином або не відповідає чітко прописаним умовам. Тому ситуації, які не вписуються в законну рамку буквально, часто оцінюються зовсім не так, як очікує заявник.

Є інші діти, брат чи сестра

Типова ситуація:

«Військовозобов’язаний кілька років доглядає батька з інвалідністю 2 групи. Догляд оформлений офіційно, особа отримує компенсацію за догляд. Також у нього є молодша сестра, яка понад 10 років проживає за кордоном, має чоловіка та двох малолітніх дітей і перебуває у відпустці по догляду за дитиною.»

Як це виглядає для людини: я — офіційний доглядач, сестра з маленькими дітьми живе за кордоном і фізично не може приїхати в Україну, тому природно очікувати відстрочку саме для мене.

Як це бачить закон: базова підстава для відстрочки по догляду за батьком з інвалідністю діє, якщо немає інших осіб, які зобов’язані його утримувати, або якщо такі особи самі мають інвалідність, потребують постійного догляду чи перебувають під арештом/відбувають покарання. Проживання родича за кордоном, наявність малолітніх дітей чи перебування у декретній відпустці до таких виключень не належать. Формально сестра вважається особою, яка може здійснювати догляд.

Такий підхід зазвичай займають ТЦК та СП. Водночас суди часто підходять до подібних ситуацій ширше, що видно з практики: одна й та сама життєва ситуація може паралельно вписуватись у кілька різних підстав, і остаточне рішення залежить від того, на що саме робиться акцент та які докази подано.

У наведеному випадку потенційно можна посилатися не на одну, а на дві законні підстави, зокрема:

1. Зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка)) — п. 9 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
2. Мають одного зі своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю I чи II групи — відповідна підстава у ст. 23 того ж Закону.

Практично це означає, що доцільно готувати пакет документів так, щоб він одночасно підтверджував:

• факт і постійний характер догляду;
• відсутність інших осіб, які фактично здійснюють догляд;
• реальну недоступність інших утримувачів (зокрема, підтвердження постійного проживання сестри за кордоном, її сімейних обставин тощо).

Такі додаткові докази не гарантують автоматичного позитивного рішення, але посилюють позицію, особливо якщо ситуація доходить до судового оскарження.

Догляд за братом, який є інвалідом 2 групи через психічну хворобу

Типова ситуація:

«Військовозобов’язаний доглядає рідного брата, у якого з дитинства інвалідність II групи через психічну хворобу. Вони проживають разом, що підтверджено витягом про реєстрацію. Потреба в догляді підтверджена висновком ЛКК. Батьки живі, але є непрацездатними пенсіонерами та фінансово не спроможні утримувати брата.»

Як це виглядає для людини: я фактично доглядаю брата, батьки старенькі та не мають ресурсу, щоб повноцінно виконувати ці обов’язки, отже, логічно очікувати відстрочку саме для мене.

Як це бачить закон: брати й сестри належать до другого ступеня споріднення. Наявність у брата інвалідності 2 групи, на перший погляд, створює підставу для відстрочки по догляду. Але норма, яка регулює цей випадок, додатково вимагає, щоб родичі першого ступеня (батьки) були відсутні або самі потребували постійного догляду, що підтверджується медичними висновками. У наведеній ситуації батьки є пенсіонерами, але документів про власну потребу в догляді не мають. З формального погляду це означає, що підстав для відстрочки по догляду за братом за цією нормою немає.

Це приклад ситуації, коли фокус лише на інвалідності родича (II група) та фактичному догляді призводить до помилкового вибору підстави. Обставини не відповідають всім додатковим умовам для відстрочки через догляд за родичем другого ступеня споріднення, але можуть підпадати під іншу норму.

У цьому випадку варто звернути увагу на іншу підставу: не підлягає мобілізації опікун особи, визнаної судом недієздатною — відповідний пункт ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Якщо психічний стан брата є настільки стійким і тяжким, що він не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, можна ініціювати процедуру визнання його недієздатним у судовому порядку. Заява подається до суду за місцем проживання брата (якщо проживає разом із заявником — за спільною адресою). У разі задоволення заяви військовозобов’язаний, як опікун недієздатної особи, зможе посилатися вже на іншу, чітко визначену в законі підставу для відстрочки.

Звісно, недієздатність не встановлюється автоматично лише на підставі факту інвалідності 2 групи — потрібні докази хронічного та стійкого психічного розладу. Але на практиці саме психічна інвалідність 2 групи нерідко має під собою достатній медичний «фундамент» для того, щоб суд розглянув питання про визнання особи недієздатною.

Що робити, якщо відстрочка по догляду за інвалідом 2 групи все ще лякає?

Навіть коли підстави, документи та процедури вже зрозумілі в теорії, конкретна життєва ситуація часто викликає сумніви. Не завжди очевидно, чи «ляже» вона в законодавчу конструкцію так, як описано в нормах.

Якщо відчуваєте, що ваша історія неідеально вписується в типові сценарії, варто не обмежуватися загальною інформацією, а розібрати її адресно. Персональний аналіз допомагає побачити, чи дійсно існує підстава для відстрочки, чи обрану підставу потрібно змінити, і які саме докази в конкретно вашому випадку будуть ключовими.

Advokat Market дає змогу отримати першу коротку консультацію безплатно. Достатньо коротко описати обставини своєї ситуації у формі нижче — цього вже достатньо, щоб на старті зрозуміти, чи є шанси на відстрочку та які кроки доцільно зробити далі. Якщо питання виявиться складнішим, далі можна працювати з юристом уже в розширеному форматі.

Описати ситуацію