Поділ майна при розлученні, коли є діти: чи можна отримати більше половини

Якщо після розлучення дитина житиме з вами, природно запитати: чи можна отримати більшу частку спільного майна, щоб забезпечувати її потреби? Схоже питання виникає й тоді, коли син або дочка вже повнолітні, але досі потребують вашої підтримки. Проте утримання дитини не дає автоматичного права на більшу частку. Розберімося, коли можна домовитися про нерівний поділ, а за яких умов – вимагати більшої частки через суд.

Поділ майна 50/50: чи змінюється це правило, якщо є діти до 18 років

Наявність неповнолітніх дітей сама собою не змінює загального правила: спільне майно подружжя ділиться порівну. Водночас чоловік і дружина можуть визначити інше співвідношення часток за домовленістю або у шлюбному договорі. Це передбачено частиною першою статті 70 Сімейного кодексу України. Для такого поділу достатньо згоди подружжя.

Якщо ж подружжя не досягло згоди щодо поділу, той із батьків, хто претендує на більшу частку, має обґрунтувати свою вимогу в суді. 

Врахуйте, що ці правила стосуються лише спільної сумісної власності подружжя, а не всього майна, яким користується сім’я. Що належить чоловікові й дружині спільно, а що є особистою власністю кожного, пояснюємо в окремому матеріалі.

Коли проживання дітей з одним із батьків може вплинути на поділ

За частиною третьою статті 70 суд може збільшити частку того з батьків, з ким проживають діти. Для цього потрібно довести дві обставини: 

1. Діти проживають із тим із батьків, хто просить збільшити свою частку.
2. Одержуваних ними аліментів недостатньо для фізичного, духовного розвитку та лікування.

Які ще обставини суд може врахувати 

Суд може відступити від рівності часток не лише з огляду на потреби дітей. Частина друга статті 70 передбачає й інші обставини, що мають істотне значення. Зокрема, якщо один із подружжя:

• не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї;
• ухилявся від участі в утриманні дитини або дітей;
• приховав, знищив чи пошкодив спільне майно;
• витрачав його на шкоду інтересам сім’ї (наприклад, програвав спільні гроші в азартні ігри).

Це окремі підстави для нерівного поділу: щоб посилатися на них, не потрібно додатково доводити проживання дітей з одним із батьків і недостатність аліментів.

Чи впливає наявність повнолітніх дітей на поділ майна

Суд може збільшити частку одного з батьків і тоді, коли син або дочка вже повнолітні. Однак, на відміну від ситуації з дітьми до 18 років, тут є додаткова умова – їхня непрацездатність.

Решта умов такі самі: повнолітні син або дочка мають проживати з тим із батьків, хто просить збільшити свою частку, а одержуваних ними аліментів має бути недостатньо для фізичного, духовного розвитку та лікування. 

Непрацездатність не слід плутати з відсутністю роботи чи фінансовою залежністю від батьків. Зокрема, її підтвердженням може бути встановлена інвалідність. Документом про її встановлення є витяг із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або чинна довідка МСЕК, видана раніше. Сам діагноз чи виписка про лікування не замінюють документа про встановлення інвалідності.

Продовження навчання після 18 років – інша ситуація. За статтею 199 Сімейного кодексу України повнолітні син або дочка, які навчаються, можуть мати право на утримання до досягнення 23 років, якщо через навчання потребують матеріальної допомоги, а батьки можуть її надавати.

Але право на утримання у зв’язку з навчанням не означає непрацездатності й саме собою не дає підстав збільшити частку майна. Тому, якщо з одним із батьків проживає повнолітній студент, якого він забезпечує, лише цих обставин недостатньо для збільшення частки за положенням статті 70 про непрацездатних повнолітніх сина чи дочку.

Як погодити розподіл майна при розлученні й врахувати потреби дітей

Погоджений поділ оформлюють договором про поділ майна подружжя. У ньому визначають не лише частки, а й те, як саме розподіляють майно: кому переходить житло, що отримує другий із подружжя та чи передбачена грошова компенсація.

Наприклад, батьки можуть домовитися, що квартира переходить тому, з ким житиме дитина, а другий отримує інше спільне майно або погоджену суму грошей. Це дозволяє зберегти для дитини звичне житло. Власником квартири за такою домовленістю стає той із батьків, кому її передають, – не сама дитина.

Що потрібно зафіксувати в договорі

Ділити все спільне майно одразу не обов’язково: договір може стосуватися й окремих об’єктів, наприклад будинку чи автомобіля. Його зміст залежить від того, що саме подружжя ділить і на яких умовах.

Щоб уникнути різного тлумачення домовленості, у договорі варто зазначити:

1. Яке майно ділиться. Опис має дозволяти однозначно визначити кожен об’єкт. Для будинку це, зокрема, адреса, площа та реєстраційні дані; для автомобіля – марка, модель і VIN-код.
2. Що отримує кожен із подружжя. Потрібно чітко визначити, кому переходить кожен об’єкт або яка частка в ньому належатиме кожному.
3. Чи передбачена компенсація. Якщо так – у якій сумі, коли та в який спосіб її виплачують. Якщо платіж розстрочують, слід погодити графік.
4. Коли та як передається майно. Зокрема, у які строки передають речі, ключі й документи.

Формулювання «виплатити вартість частки пізніше» залишає відкритими одразу два питання: скільки саме й коли потрібно сплатити. Тому замість загальної обіцянки слід зафіксувати суму та строки виплати. А якщо гроші вже передано – зазначити це в договорі, а не описувати розрахунок як майбутній.

Як оформити погоджений поділ

Договір можна укласти як під час шлюбу, так і після розлучення. Якщо йдеться про нерухомість (квартиру, будинок, земельну ділянку тощо), потрібне нотаріальне посвідчення. Відповідні зміни прав на нерухомість також підлягають державній реєстрації.

Для поділу лише рухомого майна обов’язкове нотаріальне посвідчення загалом не передбачене, хоча сторони можуть звернутися до нотаріуса за власним бажанням. Однак посвідчення не замінює чітких умов договору й не виключає можливості його оскарження.

Чому поділ майна не варто змішувати з аліментами

Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, отримує більшу частину спільного майна, це не припиняє її права на аліменти автоматично. Домовленість «квартира залишається тобі, натомість аліментів не буде» не можна оформити лише як звичайний пункт договору про поділ майна.

Для припинення права на аліменти у зв’язку з переданням нерухомості стаття 190 Сімейного кодексу України передбачає окремий договір. Його укладають із дозволу органу опіки та піклування й посвідчують нотаріально. Нерухомість за ним переходить у власність дитини або у спільну часткову власність дитини та того з батьків, з ким вона проживає.

При цьому той із батьків, хто проживає окремо, і надалі зобов’язаний брати участь у додаткових витратах на дитину.

Отже, погоджуючи розподіл майна при розлученні, батькам важливо відокремлювати власні майнові домовленості від питань утримання дітей. Поділити спільне майно та передати нерухомість в обмін на припинення права на аліменти – різні рішення, які потребують різного оформлення.

Поділ майна при розлученні, якщо є діти: як обґрунтувати більшу частку в суді

Для звернення до суду потрібно визначити, яке майно ви просите поділити, якого результату хочете досягти та чим обґрунтовуєте свої вимоги. Якщо претендуєте на більшу частку, слід пояснити, чому майно має бути поділене не порівну, і підтвердити відповідні обставини доказами.

Що підготувати для звернення до суду

Підготовка охоплює кілька завдань:

1. Визначити склад майна. Зазначте, які об’єкти просите поділити, та зберіть документи про їх придбання і належність подружжю.
2. Обґрунтувати його вартість. Якщо щодо неї є спір, може знадобитися звіт оцінювача або судова експертиза.
3. Сформулювати вимоги. Поясніть, яку частку просите визначити, чому претендуєте саме на неї та як пропонуєте розподілити майно.
4. Визначити ціну позову й розрахувати судовий збір. Вони залежать від заявлених майнових вимог.
5. Підготувати позов із доказами та подати його до належного суду.

Наприклад, якщо ви просите визнати право власності на ⅔ квартири, потрібно обґрунтувати саме таке співвідношення часток. При цьому право на ⅔ не означає, що вам виділять конкретні кімнати: визначити частки у праві власності та фізично розділити квартиру на окремі самостійні об’єкти – різні вимоги.

Якщо є ризик відчуження спірного майна до завершення розгляду, варто також оцінити необхідність забезпечення позову – тимчасових заходів для збереження можливості виконати майбутнє рішення.

Подальша підготовка залежить від підстави вашої вимоги. Приховування майна чи витрачання спільних коштів на шкоду сім’ї потребують іншого обґрунтування, ніж недостатність аліментів або ухилення від утримання дитини.

З огляду на тему статті докладніше розглянемо дві останні ситуації. В одній потрібно показати, яких потреб дитини не покривають одержувані аліменти, в іншій – у чому полягало ухилення другого з батьків від її утримання.

Як обґрунтувати недостатність аліментів

Якщо підставою для більшої частки є недостатність аліментів, потрібно зіставити потреби дитини з коштами, які вона одержує. Поясніть, які витрати необхідні, чим вони зумовлені та скільки бракує для їх покриття.

Враховувати слід не лише вже оплачені витрати. У постанові від 24 лютого 2025 року у справі № 206/4992/21 Об’єднана палата Касаційного цивільного суду звернула увагу й на потреби дитини, витрати на які ще не понесені. Цей висновок суд сформулював щодо дитини з особливими потребами.

Наприклад, дитині призначено курс реабілітації, але родина поки не може його оплатити. Відсутність оплати не означає відсутності потреби: перед судом можна обґрунтовувати необхідність курсу та його вартість, а не лише подавати чеки за вже пройдене лікування.

Як довести ухилення від утримання дитини

У цій ситуації потрібно показати не те що аліментів бракує, а те, у чому полягало ухилення другого з батьків від утримання дитини. Поясніть, як фактично забезпечувалися її потреби та яку допомогу він надавав або не надавав. Якщо аліменти вже стягуються, значення матимуть обставини їх несплати та заборгованість.

А якщо договору про аліменти, судового рішення чи наказу немає? Це не виключає можливості посилатися на ухилення. У тій самій справі Верховний Суд пояснив: воно може полягати й у ненаданні утримання без попереднього оформлення аліментів. У такому разі доводять саме обставини ненадання допомоги, а не заборгованість за встановленими платежами.

Які докази підготувати щодо проживання та утримання дітей

У таблиці наведено матеріали, які можуть допомогти підтвердити проживання дитини з вами, недостатність аліментів або ухилення від утримання. Добирайте їх відповідно до своєї вимоги: це орієнтир, а не обов’язковий пакет документів для кожної справи.

Жоден документ сам собою не гарантує більшої частки. Суд оцінює кожен доказ окремо та всі докази в сукупності: чи підтверджують вони обставини, на які ви посилаєтеся.