Відповідальність за домашнє насильство: яке покарання і захист передбачає закон в Україні

Домашнє насильство — це не сварка, яку можна замовчати. Це реальний біль, страх і відчуття безпорадності, з якими щодня стикаються тисячі людей у власних домівках.
За даними Нацполіції (згідно з відповіддю на інформаційний запит «Української Правди»), лише у 2024 році в Україні було зареєстровано понад 195 тисяч звернень щодо домашнього насильства, а за перші п’ять місяців 2025-го — ще 53 тисячі заяв. І за кожною цифрою стоїть конкретна людина, яка шукала допомоги.
Але важливо: закон більше не залишає жертв сам на сам із проблемою. Сьогодні в Україні працюють реальні механізми захисту.
У цьому матеріалі ми пояснимо, які статті закону передбачають відповідальність за домашнє насильство, яке покарання реально застосовують суди, куди звертатися по допомогу та яку роль у цьому процесі відіграє адвокат.
Яка стаття за домашнє насилля передбачена у 2025 році?
У 2025 році відповідальність за домашнє насильство в Україні встановлена у двох нормах:
- стаття 1732 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП);
- стаття 1261 Кримінального кодексу України (ККУ).
Адміністративна стаття застосовується, коли йдеться про перший або поодинокий випадок насильства без серйозних тілесних ушкоджень.
Кримінальна стаття стосується вже систематичного насильства — коли дії повторюються щонайменше три рази й завдають шкоди фізичному чи психічному здоров’ю. Тут йдеться не про одноразовий конфлікт, а про регулярний тиск чи знущання.
Таким чином, ключова різниця проста: разовий випадок — адміністративна стаття, регулярні знущання — кримінальна.
Форми домашнього насильства, які враховує закон
Важливо пам’ятати: насильство — це не лише побої. Закон визнає кілька його форм, і кожна може стати підставою для притягнення до відповідальності:
- Фізичне — крім побоїв, це будь-які дії, що завдають тілесних ушкоджень (штовхання, щипання, кусання, незаконне позбавлення волі або ненадання необхідної медичної допомоги).
- Психологічне — приниження, постійні образи, погрози, переслідування, ізоляція від друзів і родини. Ця форма насильства може спричинити втрату впевненості у собі, депресію та інші психічні розлади.
- Економічне — повний контроль над фінансами, заборона працювати, навчатися чи лікуватися, умисне позбавлення житла, одягу, харчів або іншого майна. Ці дії спрямовані на те, щоб зробити людину матеріально залежною від кривдника.
- Сексуальне — примушування до статевого акту чи будь-яких дій інтимного характеру проти волі. Це стосується не лише фізичного примусу, а й маніпуляцій, шантажу або використання залежності потерпілої особи.
Ми з’ясували, які статті закону застосовуються у випадках домашнього насильства та чим відрізняється адміністративна і кримінальна площина. Але що саме передбачає закон як покарання для кривдника?
Види відповідальності за домашнє насилля
Закон передбачає цілу систему покарань і заходів захисту. Вона працює так, щоб зупинити агресора й дати потерпілій людині відчуття безпеки.
За перший зафіксований випадок насильства передбачені такі санкції:
- штраф від 340 до 680 грн;
- 30–40 годин громадських робіт;
- адміністративний арешт до 10 діб.
У 2025 році за адміністративну відповідальність суди найчастіше призначають саме штрафи або громадські роботи.
Якщо дії стають регулярними, настає кримінальна відповідальність із набагато суворішими наслідками:
- 150–240 годин громадських робіт;
- пробаційний нагляд (контроль за поведінкою, обмеження пересування, обов’язок відвідувати програми виправлення) або обмеження волі до 5 років;
- позбавлення волі до 2 років.
Таке рішення змінює життя кривдника: судимість залишає слід у біографії, може закрити доступ до роботи, обмежити виїзд за кордон і вплинути на майбутнє всієї родини.
Обмежувальні заходи для захисту потерпілих
Крім покарання, закон передбачає обмежувальні заходи, призначені для захисту потерпілих від кривдників. До них належать:
- Терміновий заборонний припис поліції, що зобов’язує кривдника залишити місце перебування постраждалої особи і забороняє з нею контактувати. Терміновий припис застосовується на вимогу постраждалої особи або з ініціативи уповноваженого підрозділу поліції на строк до 10 діб.
- Судовий обмежувальний припис, що забороняє кривднику перебувати в місці спільного проживання з постраждалою особою, наближатися до неї на визначену відстань, жодним чином з нею контактувати, розшукувати її тощо. Судовий припис видається на строк від 1 до 6 місяців і може бути продовжений ще до 6 місяців.
- Направлення на програму для роботи з агресією, що зобов’язує кривдника пройти комплекс навчальних і реабілітаційних заходів, спрямованих на формування неагресивної психологічної моделі поведінки та відповідального ставлення до своїх вчинків. Така програма може тривати від 3 місяців до 1 року. Направити на проходження корекційної програми може як поліція, так і суд.
Таким чином, відповідальність за домашнє насильство — це не лише «штрафи чи арешт». Це комплекс заходів, які працюють на одне головне: захист людини, що постраждала від агресії.
Юридична допомога без зволікань!
Від заборонного припису до представництва у суді — ми підтримаємо вас на кожному кроці.
Як кривдника притягнути до відповідальності?
Коли йдеться про домашнє насильство, важливо знати: це не порожні слова в законі, а реальний механізм захисту. Притягнення кривдника до відповідальності завжди починається зі звернення до поліції. Заяву може подати яка постраждала особа або будь-який свідок — родич, сусід, лікар, соціальний працівник чи навіть випадковий очевидць.
Поліція приїжджає на виклик, фіксує факт насильства й вирішує, як кваліфікувати подію:
- Якщо це перший випадок без серйозних тілесних ушкоджень — складають протокол про адміністративне правопорушення.
- Якщо ж насильство систематичне або завдало значної шкоди, дані вносять до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР).
У небезпечних ситуаціях поліція одразу може винести терміновий заборонний припис — він зобов’язує кривдника залишити житло й забороняє наближатися чи контактувати з потерпілою особою.
Далі настає ключовий етап — фіксація доказів.
Якщо були завдані тілесні ушкодження, потрібно звернутися до лікаря. Медична довідка із зазначенням характеру травм і часу їх отримання стане потужним доказом у суді.
Якщо ж фізичних слідів немає, але ви відчуваєте постійний психологічний тиск — варто звернутися до психолога або психіатра. Довідка про пригнічений стан також має юридичну силу.
Далі все залежить від того, як кваліфіковано справу.
- В адміністративних випадках протокол із матеріалами одразу передають до суду. Там справу розглядають швидко — іноді за одне засідання.
- У кримінальних справах процедура складніша: слідчий збирає докази, проводить допити, призначає експертизи. Лише після цього справа з обвинувальним актом передається до суду.
У суді також є відмінності. В адміністративних справах рішення приймається оперативно: штраф, громадські роботи або адмінарешт. У кримінальних — суд має дослідити всю доказову базу, вислухати свідків і експертів. Тому процес триває довше й може завершитися реальним вироком: від пробаційного нагляду до позбавлення волі. Суд також має право винести обмежувальний припис для захисту постраждалої особи.
Як це працює на практиці
Наведемо кілька рішень українських судів у справах про домашнє насилля:
📌 Адміністративне рішення (Тисменицький районний суд Івано-Франківської області, справа № 352/3184/24). Чоловік ображав та погрожував своїй доньці. Суд визнав це психологічним насильством і призначив штраф у 680 грн, а також зобов’язав пройти 3-місячну програму для кривдників.
📌 Кримінальне рішення (Рожищенський районний суд Волинської області, справа № 167/871/23). Чоловіка визнано винним у вчиненні кримінального злочину, а саме — систематичного домашнього насильства (фізичного та психологічного) щодо колишньої дружини. Суд призначив позбавлення волі на 1 рік 3 місяці, але звільнив від відбування цього покарання з випробувальним строком 1 рік, а також зобов’язав пройти програму для кривдників тривалістю 2 місяці.
Як бачимо, процес притягнення до відповідальності — це не формальність. Він працює покроково: від поліції й лікарів до суду. І навіть якщо справа стосується лише образ чи погроз, закон дозволяє захистити постраждалих та зупинити кривдника.
Як допомагає адвокат у справах про домашнє насильство?
Коли людина стикається з домашнім насильством, найважче зробити перший крок — звернутися по допомогу. Часто постраждалі не знають, яка стаття за домашнє насилля передбачена законодавством України, як правильно написати заяву чи що робити після виклику поліції. У такі моменти підтримка адвоката стає вирішальною.
Наприклад, в Advokat Market ми починаємо допомагати одразу після звернення. Наш адвокат:
- допомагає скласти заяву до поліції чи суду, підготувати необхідні документи;
- ініціює отримання термінового чи судового припису;
- супроводжує у спілкуванні з поліцією, присутній під час опитувань і допитів;
- представляє ваші інтереси у суді — як в адміністративних, так і в кримінальних справах.
Ми приділяємо особливу увагу безпеці потерпілим. Юрист домагається виселення кривдника з житла, стежить за виконанням ухвалених приписів і контролює, щоб усі права були дотримані. Важливо й інше: ми допомагаємо отримати компенсацію — і матеріальну (витрати на лікування, майно, зарплата), і моральну (страждання, приниження, душевний біль).
Допомогу можна отримати у будь-якому місті України. Усі консультації відбуваються конфіденційно і безплатно.
Ми знаємо, як важко наважитися говорити про насильство. Але цей крок може стати початком нового життя без страху.
Довести факт насильства можна лише доказами. Це можуть бути протоколи поліції, показання очевидців, медичні довідки, фото, відео чи аудіозаписи. Чим більше доказів ви зберете, тим складніше кривднику уникнути покарання.
Зверніть увагу: кожен новий протокол, складений поліцією, допомагає показати, що насильство не було одноразовим, а має систематичний характер.
Так. Закон дозволяє тимчасово виселити кривдника навіть тоді, коли він є співвласником житла. Це робиться через терміновий заборонний припис поліції, який може діяти до 10 діб.
Так. Постраждала особа може вимагати відшкодування не лише за матеріальні збитки (лікування, пошкоджене майно, втрачений дохід), але й за моральну шкоду — приниження, страх, душевні страждання. Українські суди часто визнають такі вимоги обґрунтованими і присуджують грошову компенсацію.
Так, українське законодавство приділяє особливу увагу захисту дітей у випадках домашнього насильства, оскільки вони є найбільш вразливою категорією. Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дитина визнається постраждалою, навіть якщо вона не зазнала насильства безпосередньо, а лише стала його свідком.
У кожному регіоні України діють кризові кімнати та притулки для постраждалих від домашнього насильства. Це безпечні місця, де жертва може перебувати від кількох днів до кількох місяців. Там надають житло, їжу, а також правову і психологічну допомогу. Інформацію про наявність місць можна дізнатися через поліцію, соціальні служби або на «гарячій лінії», зателефонувавши за коротким номером 116-123 або 15-47.
Постраждалі іноді під тиском чи зі страху хочуть забрати свою заяву. Варто знати: у випадках адміністративної відповідальності заява може бути відкликана, але якщо справа вже у суді — рішення ухвалює суддя. У кримінальних справах забрати заяву неможливо, адже йдеться про злочин, який переслідується державою.
За порушення припису настає нове адміністративне або навіть кримінальне провадження. Тобто агресор може отримати додатковий штраф, арешт чи суворіше покарання. Судді зазвичай ставляться до таких випадків дуже серйозно.
Якщо ви боїтеся повідомляти свої дані, можна зателефонувати на гарячу лінію або звернутися через соціальні служби. Але для офіційного розслідування поліції потрібні ваші особисті дані, інакше справа не зможе рухатися далі. Утім, інформація про заявника є конфіденційною і не розголошується безпідставно.

Про нашого експерта
Павло Колошкін
CEO | Адвокат
Адвокат із понад 5-річним досвідом у сфері права, засновник і керівник Advokat Market. Його кар’єра поєднує практичний досвід роботи в судовій системі та приватну адвокатську діяльність, що дає йому змогу ефективно допомагати клієнтам у складних юридичних питаннях. Завдяки глибокому знанню судових процесів і стратегічному підходу до справ Павло спеціалізується на захисті прав військовослужбовців, представництві в судах та врегулюванні спорів без судового розгляду.
Детальніше про автора