Як ділиться майно при розлученні: пояснюємо простими словами

Після розлучення залишаються не лише емоції, а й практичні питання. Одне з найгостріших — як поділити майно.
Квартира, авто, кредити, побутова техніка — що з усього цього спільне? А що — ні? І головне: хто і як вирішує це питання?
Розподіл майна між колишнім подружжям можливий у двох форматах:
🤝 за добровільною домовленістю — якщо вдалося дійти згоди;
⚖️ через суд — коли сторони не можуть домовитись.
У цій статті розкладаємо все по поличках: як працює закон, що враховує суд, коли майно вважається спільним, які документи готувати та які підводні камені під час розподілу майна при розлученні бувають на практиці.
Що каже закон про поділ майна?
Базовий принцип поділу майна такий: усе, що подружжя набуло під час шлюбу, ділиться порівну. Це закріплено у ст. 60 Сімейного кодексу України. Але на практиці все не так однозначно — існують винятки, коли майно не вважається спільним або частки подружжя можуть бути нерівними.
Що вважається спільним майном подружжя?
Спільне майно — це все, що подружжя набуло під час шлюбу, незалежно від того, на кого оформлено документи. Наприклад:
- житло (будинок, квартира, дача тощо);
- транспортні засоби;
- меблі, побутова техніка;
- земельні ділянки;
- бізнес або частка в ньому;
- доходи (зарплата, премії, гонорари);
- дивіденди, відсотки, орендна плата;
- банківські вклади та цінні папери.
Немає значення, хто саме заробляв більше. Якщо інше не передбачено шлюбним договором або рішенням суду, усе нажите в шлюбі — спільне.
Коли особисте майно може стати спільним?
Існують ситуації, коли навіть особисте майно одного з подружжя може бути визнане спільним. Наприклад:
➤ Інвестиції у власність іншого з подружжя: якщо один із подружжя вклав спільні кошти у ремонт чи покращення квартири, отриманої у спадок — суд може визнати цю квартиру спільною (ст. 62 СКУ).
➤ Фінансова участь у бізнесі партнера: дружина вклала спільні кошти у старт бізнесу чоловіка — вона має право на частку прибутку чи активів.
➤ Оформлення майна на третіх осіб: якщо авто придбали в шлюбі, але зареєстрували, наприклад, на батька, його все одно можна визнати спільною власністю.
➤ Неподільне майно: речі, які неможливо розділити фізично (інструменти, витвори мистецтва), можуть бути передані одному з подружжя з компенсацією іншому.
Що не підлягає поділу після розлучення?
Згідно зі ст. 57 Сімейного кодексу України, не є спільним майном і не ділиться:
- майно, набуте до шлюбу;
- спадщина;
- подарунки (включно з весільними);
- особисті речі: одяг, косметика, взуття;
- нагороди та премії (якщо не доведено спільного внеску);
- компенсації за моральну шкоду, відшкодування за травми чи втрату працездатності.
Ювелірні прикраси можуть бути як особистою, так і спільною власністю — залежно від обставин. Якщо прикраса була подарована ( батьками, чоловіком або друзями) або має особистий характер — наприклад, іменна підвіска, обручка чи прикраса з особливим символізмом — вона вважається особистою власністю. Якщо ж прикраса була куплена під час шлюбу за спільні кошти і не має ознак особистого подарунка чи індивідуального значення, суд може визнати її спільною власністю подружжя і включити до переліку майна, що підлягає поділу.
Коли майно не ділиться порівну?
Хоча правило 50/50 — основне, суд може від нього відійти у таких випадках:
- один із подружжя не дбав про сім’ю, не працював без причин, не витрачав кошти на спільні потреби;
- були серйозні порушення прав дітей;
- майно було втрачено або знищено з вини одного з подружжя.
У таких ситуаціях суд може зменшити частку винної сторони.
Пам’ятайте: навіть якщо формально майно має ділитися порівну — суд враховує безліч нюансів. У кого є докази внеску, хто фактично користується майном, чи є діти — усе це має значення. Але судовий процес — це не завжди вигідно. Він може бути довгим, виснажливим і дорогим. Якщо у вас є шанс домовитись — варто ним скористатися.
Як подружжя може ділити майно добровільно?
Не обов’язково проходити через суд, щоб поділити майно після розлучення. Якщо колишнє подружжя змогло домовитися — це вже половина успіху. Далі головне — юридично правильно оформити домовленість, щоб уникнути ризиків у майбутньому. Існує кілька законних способів: від шлюбного договору до нотаріального договору про поділ — розбираємо кожен нижче.
Договір про поділ майна
Найнадійніший спосіб закріпити домовленість — це письмовий договір, посвідчений нотаріусом. Такий документ можна укласти як під час шлюбу, так і після розлучення, якщо сторони дійшли згоди.
У договорі фіксується, хто і що отримує: квартиру, авто, кошти, побутову техніку тощо. Перед підписанням нотаріус перевіряє:
- право власності на майно;
- згоду обох сторін;
- у разі потреби — згоду органу опіки (якщо є діти, зареєстровані у квартирі).
Такий документ захищає від майбутніх суперечок. Навіть через роки він буде офіційним доказом, якщо хтось вирішить оскаржити поділ.
💬 Хочете уникнути помилок у договорі? Складіть документ разом з юристом — це швидше і безпечніше. Скласти договір
Поділ майна за шлюбним договором
Шлюбний договір дозволяє заздалегідь узгодити, хто що отримає у разі розлучення. Наприклад:
- квартира належатиме дружині;
- авто — чоловіку;
- один із подружжя сплачує іпотеку, інший — ні.
Такий договір можна укласти до шлюбу або вже під час нього. Він регулює не лише майнові питання, а й фінансові зобов’язання, й діє як повноцінний юридичний документ, передбачений Сімейним кодексом.
📚 Детальніше про переваги шлюбного договору читайте в окремому матеріалі: «Що таке шлюбний договір і як його укласти».
Усна домовленість — зручно, але небезпечно
Іноді подружжя розходиться «по-доброму»: один забирає авто, інший залишається з квартирою. Але усна домовленість не має жодної юридичної сили.
У Сімейному кодексі немає прямого регулювання таких ситуацій. Якщо колишній партнер передумає, довести щось буде майже неможливо.
Навіть за умов довіри краще оформити домовленість хоча б у простій письмовій формі — а ще надійніше — через нотаріальний договір.
Отож, якщо є згода — домовляйтесь. Але домовленість без паперу — це лише слова. Юридично грамотний документ дає спокій, а не лише захист у суді.
Як ділиться майно при розлученні через суд?
Поділ майна через суд — це не завжди конфлікт, але завжди чітка юридична процедура, яка потребує доказів, документів і дотримання строків. До такого варіанту вдаються, якщо домовитися мирно не вдалося.
Коли доводиться звертатися до суду?
Судовий розгляд ініціюють, якщо:
- один із подружжя відмовляється ділити майно добровільно;
- сторони не можуть визначити, що є спільним, а що — особистим;
- є суперечки щодо вартості майна, компенсацій, іпотеки;
- хтось із подружжя приховує наявність активів.
Якщо ви сумніваєтесь, чи зможете домовитися, — краще звернутись до юриста ще до подання позову. Це допоможе уникнути зайвих витрат і правових помилок.
Перелік документів, які потрібно підготувати для розподілу майна:
- Паспорт, ІПН позивача.
- Копія позовної заяви для відповідача.
- Свідоцтво про шлюб або про розірвання шлюбу.
- Документи на майно: договори купівлі-продажу, техпаспорти, витяги з реєстрів (НДУ, ДРРП тощо).
- Довідки про кредити або іпотеки (якщо є).
- Довідки про зареєстрованих осіб (особливо у випадку спору щодо житла).
- Документи, що підтверджують вартість майна або витрати на його придбання: квитанції, оцінки, банківські виписки.
- Шлюбний договір (якщо укладався).
- Свідоцтва про народження дітей, якщо спір стосується житла, де вони зареєстровані.
- Квитанція про сплату судового збору.
Також можуть знадобитися:
- документи, що підтверджують спільне проживання чи володіння майном;
- свідчення про внесення коштів одним із подружжя;
- додаткові витяги, довідки, експертна оцінка.
Алгоритм розподілу майна в суді
Крок 1. Підготовка позову
Перший і найважливіший етап — скласти правильну позовну заяву. Від того, як вона оформлена, залежить не тільки відкриття провадження, а й шанс на успішний розгляд справи.
У позові обов’язково мають бути:
- вимоги щодо поділу майна — чітко, по кожному об’єкту;
- опис майна — з адресами, площами, технічними характеристиками;
- докази — договори, чеки, витяги, свідчення (за потреби).
Подати позов можна за місцем проживання відповідача або за місцем знаходження майна (наприклад, квартири).
🧾 Приклад формулювання вимог у позові
ПРОШУ:
1. Здійснити поділ спільного майна подружжя, а саме:
▪️ Квартири за адресою: м. Львів, вул. Грушевського, 12, кв. 45 — між Івановою Оленою Сергіївною та Івановим Андрієм Петровичем у рівних частках (по ½).
▪️ Автомобіля марки Toyota Corolla, 2020 року випуску, реєстраційний номер АА1234ВО — між тими ж особами у рівних частках.
▪️ Грошових коштів на рахунку АТ «ПриватБанк», №UA123456789012345678901234567890 — у розмірі 180 000 грн, між сторонами у рівних частках.
▪️ Меблів та побутової техніки, придбаних під час шлюбу (згідно з доданим переліком) — поділити порівну.
2. Стягнути з Відповідача на користь Позивача судовий збір у розмірі 3 028 грн.
Варто зазначити, що на практиці — написання вимог складніше, ніж здається. Адже не можна просто вказати «ділити все навпіл». Слід врахувати:
- чи є іпотека або кредит;
- хто фактично користується майном;
- чи проживають у спірному житлі діти;
- чи були інвестиції одного з подружжя в особисте майно іншого.
Будь-яка неточність або пропуск важливих деталей — і суд може залишити позов без руху або відмовити в його задоволенні.
Якщо ви не маєте досвіду з судовими документами, краще не ризикувати. Юристи Advokat Market підготують позов «під ключ» — з урахуванням вашої ситуації, майна та актуальної судової практики.
🖋️ Отримати допомогу зі складання позову
Крок 2. Подача позову до суду
Позов разом із додатками подається до районного суду. Його можна подати особисто, поштою або через Електронний суд.
Крок 3. Відкриття провадження
Суддя вивчає позов і відкриває провадження. Сторонам надсилаються копії ухвали.
Крок 4. Судові засідання
Сторони подають пояснення, надають докази. Суд може залучати:
- свідків;
- оцінювачів;
- органи опіки (якщо є діти).
Крок 5. Оцінка майна (за потреби)
Якщо сторони не можуть домовитися про вартість майна — наприклад, квартири, авто чи бізнесу — суд може призначити незалежну експертну оцінку.
Зазвичай її замовляє одна зі сторін, і саме вона покриває витрати.
Важливо: без офіційного висновку оцінювача суд не зможе точно визначити суму компенсації або пропорцію поділу майна. Особливо це актуально, коли:
- майно не підлягає фізичному поділу;
- одна сторона претендує на грошову компенсацію за свою частку;
- потрібно довести реальну ринкову вартість об’єкта.
Наприклад, якщо квартира залишається одному з подружжя, суд має знати її вартість, щоб визначити, яку суму другий учасник має отримати у вигляді компенсації.
Якщо ви не знаєте, як підготувати документи для оцінки або як обрати оцінювача з досвідом саме в сімейних справах — краще проконсультуватися зі спеціалістом.
Крок 6. Рішення суду
Після розгляду всіх матеріалів, доказів, пояснень сторін і висновків експертів (за наявності) суд ухвалює рішення — яке саме майно кому з подружжя переходить.
У рішенні обов’язково зазначають:
- повний перелік майна, що ділиться;
- частки кожного з подружжя (порівну або в іншому співвідношенні, якщо були підстави);
- розмір грошової компенсації, якщо майно передається одному з учасників повністю;
- додаткові умови, наприклад — строки виплати компенсації чи порядок передачі майна.
Що далі?
Після набрання чинності рішенням суду (через 30 днів, якщо його не оскаржено) можна:
- зареєструвати право власності на нові об’єкти;
- звернутися до виконавчої служби у разі несплати компенсації;
- подати апеляцію, якщо ви не згодні з рішенням.
Якщо не з’явитись на засідання або не подати вчасно докази — можна втратити частину майна. Тому ще до ухвалення рішення важливо мати злагоджену юридичну позицію, а не лише список побажань.
Скільки це коштує?
Стаття витрат |
Орієнтовна сума |
Судовий збір |
3 028 грн (станом на 2025 р.) |
Послуги адвоката |
Від 4 000 грн |
Оцінка майна |
Від 1 000 грн/об'єкт |
Інші витрати (копії, пошта тощо) |
500–1 000 грн |
У разі виграшу справи суд може зобов’язати відповідача компенсувати частину ваших витрат.
Скільки триває судовий процес?
У середньому термін розподілу майна після розлучення становить від 2 до 3 місяців, але в складних випадках справа може тривати рік і більше. Все залежить від:
- кількості засідань;
- завантаженості суду;
- необхідності додаткової експертизи.
Які труднощі можуть виникнути під час розподілу майна через суд?
Розгляд справи у суді — це не завжди рівний поділ і зрозумілі правила. Ось типові труднощі, з якими стикаються сторони:
- Приховування майна. Один із подружжя може оформити активи на родичів або «переписати» майно до розгляду справи, щоб вивести його з-під поділу.
- Неподільні об’єкти. Не все майно можна поділити фізично — наприклад, авто, квартиру або твір мистецтва. У таких випадках суд визначає компенсацію, але її розмір може бути спірним.
- Маніпуляції дітьми. Одна сторона іноді намагається впливати на рішення суду через заяви про інтереси дітей — навіть якщо поділ майна напряму їх не стосується.
З особистої практики можу сказати:
Дуже часто люди недооцінюють дрібниці — не зберігають чеки, не фіксують витрати, не мають документів на майно. А потім у суді це стає головною проблемою. Якщо від початку підходити до справи спокійно й зібрано — шансів вирішити все на користь значно більше.
Чи є строк позовної давності на поділ майна після розлучення?
Так, строк існує. Але він не завжди рахується від дня розлучення — саме тому багато хто помилково вважає, що вже пізно подавати позов.
Який строк позовної давності?
Відповідно до ст. 74 Сімейного кодексу України, строк позовної давності для поділу спільного майна подружжя після розлучення становить три роки.
Протягом цього періоду колишнє подружжя має право звернутися до суду. Але важливо розуміти, від чого саме починається цей відлік.
З якого моменту рахується строк?
Три роки не завжди рахуються з дати розлучення. Закон передбачає, що строк позовної давності починає відлік з моменту, коли людина дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Це означає: навіть якщо шлюб розірвали кілька років тому, сам факт розлучення ще не запускає цей відлік. Рахунок починається лише тоді, коли з’явились підстави діяти — наприклад, стало відомо, що майно (квартира, будинок, автомобіль тощо) було продано без вашої згоди.
Як це працює на практиці: приклад із судової справи
Щоб краще зрозуміти, як саме обчислюється строк позовної давності, розглянемо реальний кейс:
🧾 Справа №462/518/18 — продаж квартири без згоди дружини
- Подружжя перебувало в шлюбі з липня 2008 року до 28 квітня 2017 року.
- 17 жовтня 2017 року чоловік продав квартиру через електронні торги — без повідомлення дружині.
- У лютому 2018 року жінка дізналася про це й подала позов.
Що вирішив Верховний Суд:
- У квітні 2020 року суд підтвердив, що майно, набуте у шлюбі, є спільною власністю, навіть якщо воно оформлене на одного з подружжя.
- Дії чоловіка були визнані порушенням прав співвласниці, а торги — недійсними.
- Рішення попередніх інстанцій залишено без змін.
Зверніть увагу: і розлучення, і продаж відбулися у 2017 році, але строк позовної давності почався з моменту продажу — 17 жовтня 2017 року, тобто з дати порушення прав. Позов, поданий у лютому 2018 року, був чітко в межах передбаченого строку.
Більше прикладів — в огляді судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Як діляться кредити та інші борги після розлучення?
Після розлучення поділу підлягає не лише майно, а й борги. Якщо кредит або інша позика були взяті під час шлюбу (навіть якщо оформлені лише на одного з подружжя), вони можуть вважатися спільними зобов’язаннями — усе залежить від того, на що саме витратили кошти.
Які борги вважаються спільними, а які — особистими?
Щоб розібратися, чи підлягає борг поділу, потрібно відповісти на два запитання:
- Коли виник борг?
- Під час шлюбу: може бути спільним.
- До шлюбу: залишається особистим боргом того, хто його взяв.
- На що пішли кошти?
- На потреби сім’ї (ремонт житла, меблі, лікування дітей, навчання тощо): борг вважається спільним.
- На особисті потреби (новий телефон лише собі, погашення старої позики чи інше): борг залишається особистим.
Як суд вирішує, чи борг спільний?
Суд з’ясовує: коли виник борг ➡️ на що були витрачені кошти ➡️ хто підписував договір ➡️ чи отримали вигоди обидва.
Після цього ухвалюється рішення: спільний борг ділять разом з майном, а особисті — лишають тому, хто їх узяв.
Якщо у вас є кредити, іпотека чи будь-які інші боргові зобов’язання, пропишіть усе в договорі про поділ майна чи винесіть це питання одразу на розгляд суду. Інакше доведеться окремо доводити, що борг спільний, і за нього має відповідати не лише одна людина.
Що відбувається з кредитами та іншими позиками?
Кредити
Буває, що кредит оформлено лише на одного з подружжя, але витрачаються ці кошти на сім’ю — наприклад, на ремонт, техніку, авто чи житло. У такому випадку борг може вважатися спільним майном подружжя, навіть якщо інший не підписував договір.
Суд враховує не лише сам факт оформлення кредиту, а й призначення коштів: чи отримала сім’я вигоду.
Які докази допоможуть:
- чеки, накладні, виписки з банку;
- призначення платежу (наприклад, «оплата меблів»);
- спільне користування придбаним;
- свідчення родичів або знайомих.
Якщо суд може визнає такий борг спільним — тоді обидві сторони відповідатимуть за його погашення. Якщо ж кошти пішли лише на особисті цілі (наприклад, на погашення старої позики, телефон чи авто лише для себе) — зобов’язання залишиться особистим.
Навіть якщо суд визнав борг спільним і поділив його між подружжям, банк офіційно вважає боржником ту особу, з якою укладено договір. Щоб змінити умови — наприклад, додати другого платника або вивести когось з договору — потрібно подати нову заяву до банку, пройти перевірку платоспроможності та отримати згоду банку. Без цього всі зобов’язання залишаються на тому, хто підписав кредит.
Позики у знайомих, родичів або мікропозики онлайн
Вони теж можуть вважатися спільним боргом — але тільки якщо довести, що ці кошти були витрачені на сім’ю. Що допоможе:
- копії розписок;
- листування про позику;
- свідчення кредитора;чеки та витрати на сімейні потреби тощо.
Без таких доказів суд, найімовірніше, відмовить у поділі боргу.
Висновки
Поділ майна після розлучення — це не завжди «на дві рівні частини». Суд дивиться глибше: хто чим користується, хто скільки вкладав, як розподілені обов’язки щодо дітей, чи не ховав хтось майно або навпаки — залишив усе іншому.
Найкращий варіант — домовитися добровільно. Це швидше, дешевше і менше нервів. Так ви самі вирішуєте, як ділити спільне, а не перекладаєте це на суд.
Але якщо конфлікт неминучий — не варто зволікати. Звернення до юриста допоможе уникнути помилок:
- ви зрозумієте свої права;
- зберете потрібні докази;
- і зможете захистити свою частку — навіть якщо ситуація складна.
Юридично таке майно не вважається спільною сумісною власністю. Але ви можете подати цивільний позов і довести свою участь у придбанні: потрібні фінансові докази — перекази, чеки, виписки тощо.
Так, закон не забороняє це. Подружжя може:
- укласти нотаріальний договір про поділ майна;
- або звернутися до суду з окремим позовом, навіть якщо шлюб ще триває.
Так. Суд може відступити від рівного поділу, якщо один з подружжя доведе суттєвіші витрати чи зусилля. Але все залежить від доказів: банківські виписки, чеки, свідчення.
У такому випадку діє судовий порядок. Один із подружжя може подати позов — незалежно від згоди іншого.
Так, єдиний позов про розірвання шлюбу й поділ майна дозволяє заощадити час і кошти.
Не ділиться майно, яке є особистою приватною власністю:
- отримане до шлюбу;
- подароване або успадковане під час шлюбу;
- придбане за особисті кошти одного з подружжя (із доведенням факту);
- речі індивідуального користування (одяг, засоби гігієни тощо).

Про нашого експерта
Павло Колошкін
CEO | Адвокат
Адвокат із понад 5-річним досвідом у сфері права, засновник і керівник Advokat Market. Його кар’єра поєднує практичний досвід роботи в судовій системі та приватну адвокатську діяльність, що дає йому змогу ефективно допомагати клієнтам у складних юридичних питаннях. Завдяки глибокому знанню судових процесів і стратегічному підходу до справ Павло спеціалізується на захисті прав військовослужбовців, представництві в судах та врегулюванні спорів без судового розгляду.
Детальніше про автора