Яке покарання за СЗЧ у військовий час: наслідки для військових та їхніх родин

Самовільне залишення військової частини (СЗЧ) під час війни — це серйозне правопорушення, яке може мати тяжкі наслідки не лише для самих військовослужбовців, а й для їхніх родин. Тож, яке покарання за СЗЧ у військовий час? Закон передбачає суворі санкції, включаючи кримінальну відповідальність і реальні строки позбавлення волі. 

Що загрожує тим, хто самовільно залишив місце служби? Чи можуть їхні рідні зіткнутися з юридичними чи соціальними проблемами? У цій статті розглянемо всі аспекти покарання за СЗЧ, особливості судової практики та можливі варіанти пом’якшення відповідальності.

🤝 Кожен військовий заслуговує на підтримку! Ми допоможемо вам відстояти права у разі порушень, оформити компенсації/пільги та розв'язати будь-які юридичні питання. Залишити заявку

Різниця між СЗЧ і дезертирством

Люди часто ототожнюють поняття СЗЧ і дезертирства, але насправді це різні правопорушення.

СЗЧ — це самовільне залишення військовослужбовцем місця служби (військової частини) або невчасна поява на службі (повернення з відпустки, лікування, відрядження або звільнення) без дозволу командира чи інших поважних причин в умовах воєнного стану або бойової обстановки. 

Дезертирство — це самовільне залишення військовослужбовцем місця служби, а також нез’явлення на службі у випадку призначення, переведення, повернення з відрядження, відпустки або лікувального закладу з метою ухилення від виконання своїх обов’язків.

Отже, головною відмінністю дезертирства від СЗЧ є наявність прямого умислу ухилитися від військової служби. Якщо військовослужбовець залишає частину без дозволу командира усвідомлено та навмисно, це дезертирство, якщо ж це виходить випадково (наприклад, запізнення під час повернення з відпустки), це СЗЧ.

У мирний час СЗЧ розглядається як адміністративне правопорушення та карається штрафом або арештом з утриманням на гауптвахті   (стаття 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, останні зміни до якої було внесено у грудні 2022 року), а за дезертирство настає кримінальна відповідальність. В умовах воєнного стану і СЗЧ, і дезертирство передбачає кримінальну відповідальність.

Важливо пам’ятати, що правильне розуміння понять СЗЧ і дезертирства може вплинути на хід судового розгляду, адже саме від рішення суду залежить суворість покарання.

Яке покарання за СЗЧ у військовий час: відповідальність за законом

Залежно від конкретних обставин самовільне залишення частини може кваліфікуватися як адміністративне або кримінальне правопорушення, але під час воєнного стану відповідальність значно посилюється. Суворе покарання за СЗЧ у військовий час у вигляді позбавлення волі має на меті запобігти вчиненню подібних злочинів іншими військовослужбовцями.

Адміністративна відповідальність

Адміністративне правопорушення — це дія або бездіяльність, що посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян або встановлений порядок управління. Види проступків, порядок розгляду справ і можливі санкції визначено у Кодексі України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Стаття 24 КУпАП передбачає такі види адміністративних стягнень: 

• попередження, штраф;
• конфіскація або оплатне вилучення знаряддя вчинення чи безпосереднього об’єкта адміністративного правопорушення;
• позбавлення певних прав (керування транспортними засобами, полювання тощо);
• громадські або виправні роботи; 
• адміністративний арешт.

У законодавстві України немає норми, яка б чітко визначала адміністративну відповідальність за СЗЧ у військовий час. Фактично, за короткострокове СЗЧ, яке не кваліфікується як кримінальне правопорушення, передбачено дисциплінарну відповідальність (догана, гауптвахта тощо), але під час воєнного стану майже всі випадки самовільного залишення частини одразу підпадають під кримінальну юрисдикцію і караються позбавленням волі терміном від 5 до 10 років.

Кримінальна відповідальність

Самовільне залишення військової частини у воєнний час кваліфікується як кримінальне правопорушення, причому незалежно від строку відсутності військовослужбовця. Законодавче регулювання цього питання закріплено в статті 407 Кримінального кодексу України (ККУ). У воєнний час це правопорушення карається значно суворіше, ніж у мирний, і майже завжди передбачає ув’язнення терміном від 5 років.

Чи є шанси уникнути покарання за СЗЧ у військовий час?

Уникнути покарання за СЗЧ під час військового стану дуже складно, оскільки стаття 407 ККУ передбачає кримінальну відповідальність незалежно від строку відсутності. Однак є кілька факторів, які можуть пом’якшити покарання або звільнити від відповідальності.

Особисті обставини, що можуть пом’якшити покарання

Згідно зі статтею 66 Кримінального кодексу України, під час розгляду справ СЗЧ у воєнний час суд може враховувати обставини, які пом’якшують покарання, наприклад:

• Важкий стан здоров’я — хронічні захворювання, що загострилися через участь військовослужбовця у бойових діях; тяжкі поранення або контузія, через які військовий міг не повною мірою усвідомлювати свої дії; психологічні розлади (ПТСР, депресія, нервовий зрив).
• Важкі сімейні обставини — смерть або критичний стан близьких родичів (дружини, дітей, батьків); тяжка хвороба члена сім’ї, яка потребує невідкладного догляду; наявність у військовослужбовця малолітніх дітей і відсутність іншого годувальника.
• Надзвичайні обставини — втрата зв’язку з частиною під час бойових дій; неможливість повернення до військової частини через транспортні проблеми або оточення ворогом; форс-мажорні обставини, коли військового утримували силою або загрожували його життю.

Особисті обставини не завжди звільняють від кримінальної відповідальності, проте вони можуть суттєво пом’якшити покарання або навіть виправдати вчинок військового.

Юридичні варіанти полегшення покарання

У кримінальному законодавстві України передбачено кілька механізмів, які можуть зменшити покарання або полегшити відповідальність за самовільне залишення військової частини мобілізованим. 

• Визнання особистих обставин. Якщо суд встановить, що у військовослужбовця були об’єктивні причини для вчинення правопорушення, можна розраховувати на більш м’яке покарання або навіть звільнення від кримінальної відповідальності.
• Перекваліфікація злочину (зменшення тяжкості статті). Якщо у суді буде доведено, що СЗЧ не було тривалим, військовослужбовець не мав наміру ухилятися від служби та мали місце пом’якшувальні обставини, тоді можлива перекваліфікація з ч. 5 ст. 407 ККУ (5-10 років позбавлення волі) на ч. 1–4 тієї ж статті (з більш м’яким покаранням).
• Добровільне повернення. Якщо військовий сам повернувся до частини або з’явився до військової прокуратури, це значно поліпшує його становище. У такому випадку суд може застосувати мінімальне покарання або навіть умовний термін та штраф за СЗЧ.

Тут слід зазначити, що у листопаді 2024 р. Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 12095 про добровільне повернення на службу для тих, хто вперше самовільно залишив військову частину або дезертирував. Цей закон дозволяє уникнути кримінальної відповідальності військовослужбовцям, які вперше здійснили СЗЧ, але потім добровільно повернулися й висловили готовність продовжити військову службу.

Але у будь-якому випадку реальне пом’якшення покарання за СЗЧ у військовий час залежить від юридичної стратегії та роботи адвоката.

Отримати консультацію

Наслідки СЗЧ для військових та їхніх сімей

СЗЧ у військовий час має серйозні правові, соціальні та економічні наслідки як для військових, так і для їхніх родин.

Наслідки для військових:

• Кримінальна відповідальність за СЗЧ — від 5 до 10 років позбавлення волі.
• Кар’єрні проблеми — звільнення з військової служби з негативними характеристиками та позбавлення військового звання (якщо це передбачено судовим рішенням), що може значно ускладнити подальше працевлаштування.
• Втрата пільг та соціальних гарантій — позбавлення військових виплат (надбавки, компенсації, одноразові виплати), втрата статусу учасника бойових дій (УБД), втрата права на військову пенсію (у разі засудження та звільнення з позбавленням військового звання).

Наслідки для родин військовослужбовців:

• Фінансові проблеми — втрата основного джерела доходу (якщо військовий утримує сім’ю), втрата пільг на комунальні послуги та права на соціальну допомогу.
• Юридичне переслідування — родичі військових можуть піддаватися перевіркам і тиску з боку правоохоронних органів (особливо якщо є підозра, що вони допомагали в ухиленні від служби).
• Проблеми з оточенням — осуд з боку колег, знайомих, інших сімей військових, а також психологічний тиск на дітей у школі.

У випадку, коли родичі військовослужбовця свідомо допомагали йому приховувати факт самовільного залишення частини, вони також можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності. Члени родини військового можуть бути покарані, якщо вони допомагали йому переховуватися, надавали фінансову допомогу, вводили в оману слідство, підробляли документи та допомагали втекти за кордон. Якщо ж родичі просто знали про СЗЧ, але допомоги у втечі не надавали, жодної відповідальності вони не несуть.

Найголовніше, що потрібно знати про СЗЧ

Питання «яке покарання за СЗЧ у військовий час» є надзвичайно важливим, адже розуміння юридичних наслідків цього правопорушення допомагає військовослужбовцям ухвалювати виважені рішення та уникати можливих ускладнень.

Ось кілька порад військовим, які опинилися у складній ситуації:

1. Добровільно поверніться до військової частини, причому якнайшвидше.
2. Зберіть документи, що підтверджують поважні причини вашої відсутності на службі (медичні довідки, свідчення тощо), якщо такі є. 
3. Негайно зверніться до юриста, адже це значно підвищить ваші шанси уникнути суворого покарання.

Єдине правильне рішення у випадку СЗЧ — діяти в межах закону, адже необдумані вчинки можуть коштувати військовослужбовцю та його родині не лише свободи, а й майбутнього.

Поширені питання 

Чи впливає час, протягом якого особа перебуває у СЗЧ, на покарання?

Самовільне залишення місця служби у воєнний час автоматично кваліфікується як кримінальний злочин. Тривалість СЗЧ може вплинути лише на термін позбавлення волі. Тож раджу якомога раніше повернутися до частини, адже невелика тривалість СЗЧ може сприяти пом’якшенню вироку.

Що робити, якщо були поважні причини залишити частину?

У будь-якому випадку намагайтеся якнайшвидше повернутися назад. Обов’язково попередьте свого командира про те, де ви перебуваєте, та повідомте, коли прибудете до частини. Якщо командир знатиме, що ви незабаром повернетесь, він із великою імовірністю не поспішатиме повідомляти про ваше СЗЧ.

Що робити, якщо командир відправив на лікування, у відрядження тощо, а потім подав у СЗЧ?

Будь-які переміщення військовослужбовців з частини мають фіксуватися у письмовому вигляді, керуватися усними наказами командира в таких випадках дуже ризиковано. Військовослужбовець, який вибуває із частини у відрядження чи відпустку, на завдання або лікування, обов’язково повинен мати при собі усі необхідні документи. 

Чи можуть посадити за СЗЧ, якщо повернувся добровільно?

Згідно зі змінами, внесеними до Кримінального кодексу України у 2024 році, під час воєнного стану військовослужбовці, які вперше вчинили таке порушення, можуть бути звільнені від відповідальності, якщо вони добровільно захочуть повернутися на місце служби, та за наявності письмової згоди командира військової частини. В інших випадках передбачено позбавлення волі терміном від 5 років.

Як довести, що були поважні причини для нез'явлення на службу?

Військовослужбовець може вчасно не повернутися на службу після відпустки чи лікування через такі поважні причини, як важка хвороба самого військового або членів його родини, смерть члена сім’ї, стихійне лихо тощо. Однак у будь-якому випадку необхідно мати на руках документи, що підтверджують законність відсутності військовослужбовця на службі протягом певного часу.

P.S. Не знайшли відповідь на своє питання? Напишіть нам — відповімо протягом дня.