90 днів без мобілізації? Огляд законопроєкту №16034 про відстрочку для тих, хто повертається в Україну

На початку вересня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №16034, після чого в інформаційному просторі швидко з’явилося формулювання про «90 днів без мобілізації» для чоловіків, які повертаються в Україну. Воно добре передає загальну ідею ініціативи, але значно спрощує її юридичний зміст.

Насправді йдеться про нову підставу для відстрочки з конкретними умовами, обмеженнями та окремим механізмом оформлення. До того ж наразі це лише законопроєкт, текст якого ще може змінитися під час розгляду. Тому тут важливо відокремити те, що справді пропонують автори, від трактувань, які вже встигли з’явитися навколо цієї ініціативи.

Що це за документ і на якій стадії він перебуває 

Повна назва – проєкт Закону України «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо відстрочки для громадян України, які повертаються в Україну». Реєстраційний номер – 16034, дата реєстрації – 4 вересня 2026 року, 16 сесія IX скликання, рубрика «Безпека і оборона».

👀 Переглянути картку законопроєкту 

Хто подав законопроєкт і хто його розглядає 

Законопроєкт подали п’ять народних депутатів України: Козир С. В., Брагар Є. В., Горбенко Р. О., Войцехівський В. О., Мазурашу Г. Г..

Основним для його опрацювання визначено Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Це так званий головний комітет – саме він аналізує законопроєкт за своїм напрямом і готує висновки та пропозиції щодо його подальшого розгляду Верховною Радою.

До опрацювання також залучені інші парламентські комітети, оскільки запропоновані зміни стосуються не лише мобілізації, а й роботи державних реєстрів, бюджетних та інших питань.

На якій стадії законопроєкт 

За даними картки проходження:

Поточний стан – «Опрацьовується в комітеті». Тобто законопроєкт перебуває на початковій стадії розгляду: його ще не ухвалювали ані в першому читанні, ані в цілому. 

Що пропонує законопроєкт №16034  

Проєкт короткий – дві сторінки. Він складається з двох змін до статті 23 і Прикінцевих положень. 

Зміна перша: нова частина восьма

Статтю 23 пропонується доповнити частиною восьмою такого змісту:

«8. Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації протягом 90 календарних днів:

1. з дня в'їзду в Україну – військовозобов'язані громадяни України, які станом на 24 лютого 2022 року перебували за межами України або після цієї дати виїхали з України на законних підставах і надалі безперервно перебували за її межами до дня такого в'їзду;

2. з дня прибуття з тимчасово окупованої території України на підконтрольну органам державної влади територію України – військовозобов'язані громадяни України, які безперервно проживали на тимчасово окупованій території України з дня початку її тимчасової окупації до дня такого прибуття.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, передбачена цією частиною, надається військовозобов'язаному один раз незалежно від підстави, визначеної пунктом 1 або 2 цієї частини.

Відстрочка виникає з дня настання відповідної підстави та оформлюється автоматично засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі відомостей, отриманих у порядку електронної інформаційної взаємодії з державними інформаційними ресурсами.

Подання військовозобов'язаним заяви, документів або його особисте звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення такої відстрочки не вимагаються.

У разі відсутності необхідних відомостей у державних інформаційних ресурсах військовозобов'язаний має право звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою та документами, що підтверджують наявність підстав для надання відстрочки.

Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу лише за їх згодою.»

Чинні частини восьма – десята при цьому стають частинами дев'ятою – одинадцятою.

Зміна друга: нова редакція частини дев'ятої

Норму про повноваження ТЦК та СП пропонується викласти так:

«9. Перевірка підстав для надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та оформлення такої відстрочки здійснюються територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, крім випадку автоматичного оформлення відстрочки, передбаченого частиною восьмою цієї статті.»

Саме це застереження виводить нову підставу з-під загального правила «оформлює ТЦК» і робить автоматичне оформлення не альтернативою, а основним режимом.

Що випливає із двох змін: коротко

Прикінцеві положення

Окремо законопроєкт визначає строк набрання чинності. Якщо його ухвалять у запропонованій редакції, нові правила почнуть діяти через один місяць з дня, наступного за днем опублікування закону. Тому навіть ухвалення законопроєкту Верховною Радою саме по собі ще не означатиме, що 90-денна відстрочка вже почала діяти. 

Чим це відрізняється від чинних правил відстрочки 

Зараз сам факт повернення в Україну не дає військовозобов’язаному права на відстрочку. Щоб її отримати, людина повинна мати одну з підстав, передбачених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Це може бути бронювання, інвалідність або тимчасова непридатність за висновком ВЛК, сімейні обставини, догляд за близькою особою, навчання, педагогічна чи наукова діяльність та інші визначені законом підстави.

Тобто чинна система переважно пов’язує право на відстрочку з певним статусом або обставинами людини. Повернення з-за кордону чи прибуття з тимчасово окупованої території окремою підставою для відстрочки зараз не є.

Саме тут законопроєкт №16034 пропонує принципово іншу конструкцію: право на 90-денну відстрочку пов’язується з конкретною подією – в’їздом в Україну або прибуттям на підконтрольну територію, якщо військовозобов’язаний відповідає встановленим проєктом умовам.

Відрізняється і підхід до оформлення. Чинне законодавство вже дозволяє використовувати Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів і дані інших державних реєстрів для оформлення відстрочок. Тобто сама ідея реєстрової автоматизації не є новою.

Новизна №16034 в іншому: запропонована 90-денна відстрочка має виникати з дня відповідного в’їзду або прибуття та оформлюватися автоматично, без заяви та окремого звернення військовозобов’язаного, якщо необхідні відомості є в державних інформаційних ресурсах.

Тому проєкт пропонує змінити не лише перелік підстав для відстрочки, а й саму логіку її виникнення: для визначеної категорії військовозобов’язаних право буде прив’язане до факту повернення, а держава має самостійно зафіксувати його через обмін даними між реєстрами.

Як має працювати автоматичне оформлення відстрочки

Для автоматичного оформлення 90-денної відстрочки законопроєкт №16034 передбачає електронну взаємодію між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних та резервістів і державними інформаційними ресурсами.

Зокрема, Кабінет Міністрів має забезпечити обмін необхідними відомостями з інформаційними системами Державної прикордонної служби, МВС та іншими державними ресурсами.

На практиці механізм має виглядати так: після в’їзду в Україну або прибуття з тимчасово окупованої території держава отримує необхідні відомості, Реєстр перевіряє наявність передбачених законом умов, а інформація про оформлену відстрочку автоматично відображається у військово-обліковому документі в електронній формі.

Окремо звертатися до ТЦК та СП із заявою лише для запуску цього процесу не потрібно.

А якщо потрібних даних у реєстрах немає

Автори передбачили й резервний механізм. Якщо державні інформаційні ресурси не містять відомостей, необхідних для автоматичного оформлення, військовозобов’язаний зможе звернутися до ТЦК та СП із заявою та документами, які підтверджують право на відстрочку.

Це важливе застереження: відсутність необхідної інформації в державних реєстрах за запропонованою конструкцією не означає автоматичної відсутності самого права на відстрочку.

Для запуску нової системи одного ухвалення закону буде недостатньо. Законопроєкт передбачає, що Кабінет Міністрів повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність до нових положень та забезпечити необхідну електронну взаємодію державних систем.

Саме від реалізації цього обміну даними залежатиме, чи зможе передбачена авторами автоматична модель працювати без додаткових дій з боку військовозобов’язаного.

Юридично слабкі місця та відкриті питання

Ідея законопроєкту №16034 сформульована доволі чітко: дати визначеним категоріям військовозобов’язаних 90 днів після повернення та максимально автоматизувати оформлення відстрочки. Проте в запропонованій редакції залишаються питання, від відповіді на які залежатиме, як ця норма працюватиме на практиці.

Що означатиме «безперервне перебування» за кордоном

Для тих, хто повертається з-за кордону, одна з умов – безперервне перебування за межами України до дня в’їзду.

Але законопроєкт не пояснює, як оцінювати ситуацію, коли людина протягом цього періоду ненадовго поверталася в Україну. Наприклад, приїжджала на кілька днів у 2023 році, після чого знову виїхала й постійно проживала за кордоном.

За буквальним змістом норми такий в’їзд перериває безперервність. Водночас проєкт не встановлює мінімальної тривалості перебування в Україні, яка мала б такі наслідки. Тому навіть короткий проміжний в’їзд може стати спірним моментом під час визначення права на відстрочку.

Як визначатимуть законність виїзду після 24 лютого 2022 року

Друга умова для частини поверненців – виїзд з України після 24 лютого 2022 року мав відбутися на законних підставах.

Однак сам проєкт не встановлює, які саме відомості використовуватимуться для автоматичної перевірки цієї умови.

На практиці оцінювати законність потрібно буде з урахуванням правил перетинання державного кордону, які діяли саме на момент виїзду конкретної людини. Це важливо, оскільки протягом воєнного стану правила та передбачені ними винятки змінювалися.

Тому самого запису про дату перетину кордону може бути недостатньо для автоматичного висновку про наявність права на відстрочку.

Як підтверджуватимуть безперервне проживання на окупованій території

Ще складнішим може бути автоматичне оформлення для людей, які прибувають з тимчасово окупованих територій.

Проєкт вимагає, щоб військовозобов’язаний безперервно проживав на відповідній території з дня початку її тимчасової окупації до дня прибуття на підконтрольну Україні територію.

Водночас державні інформаційні ресурси не обов’язково міститимуть достатньо відомостей, щоб автоматично підтвердити фактичне місце проживання людини протягом усього цього часу.

Які документи можна буде використати в такому випадку та яким чином оцінюватиметься їх достатність, у самому законопроєкті не визначено.

Чи має законопроєкт №16034 шанси стати законом 

На цьому етапі достовірно спрогнозувати, чи буде законопроєкт №16034 ухвалений, неможливо. Сам факт його реєстрації ще не означає, що запропоновані 90 днів відстрочки стануть частиною законодавства.

На сьогодні проєкт опрацьовується в комітеті та ще не пройшов першого читання. Крім того, 7 вересня зареєстровано альтернативний законопроєкт №16034-1, який також стосується відстрочки для українців, що повертаються в Україну.

Тому можливі різні сценарії: за основу можуть взяти №16034, підтримати альтернативний проєкт або доопрацювати одну з ініціатив під час розгляду. Не можна виключати й варіант, за якого жодна із запропонованих редакцій не отримає достатньої підтримки.

Про «сигнали», які сигналами не є

У публічних розборах цієї теми можна зустріти два аргументи на користь того, що законопроєкт нібито має високі шанси на ухвалення: про нього повідомили в інформаційних ресурсах Верховної Ради, а один зі співавторів має значну кількість законодавчих ініціатив, які згодом стали законами.

Однак жоден із цих фактів сам по собі не дозволяє оцінити перспективи саме законопроєкту №16034.

Публікація інформації про зареєстрований проєкт не означає його підтримки Верховною Радою або профільним комітетом. Так само статистика законодавчої діяльності окремого народного депутата не визначає результат розгляду конкретної ініціативи.

Для оцінки подальшої долі №16034 значно важливішими будуть наступні етапи його проходження: 

• висновки та рішення профільного комітету, 
• результати необхідних експертиз, 
• позиції органів, яких безпосередньо стосуватиметься реалізація запропонованого механізму, 
• включення питання до порядку денного та, зрештою, результати голосування Верховної Ради.

Навіть якщо депутати підтримають саму ідею 90-денної відстрочки, це ще не гарантує, що вона залишиться саме в тому вигляді, який передбачає законопроєкт №16034 зараз. Під час розгляду можуть змінитися коло осіб, тривалість відстрочки, умови її отримання або порядок оформлення.

Тому зараз №16034 варто сприймати саме як законодавчу пропозицію, а не як майбутнє правило, щодо якого вже прийнято рішення.