Скасування БЗВП для студентів і запровадження підготовки до національного спротиву: що змінюється з 2026 року

Верховна Рада 25 березня 2026 року ухвалила Закон № 4826‑IX, який Президент підписав 9 квітня. Документ змінює підхід до підготовки громадян до оборони: замість базової загальновійськової підготовки (БЗВП) у звичному форматі запроваджується нова система підготовки до національного спротиву.
Йдеться не лише про студентів. Зміни охоплюють учнів, здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, цивільне населення, а також осіб, які планують працювати на державній службі. Для кожної з цих груп з’являються окремі елементи підготовки та формальні вимоги, які можуть впливати на навчання, працевлаштування та виконання обов’язків перед державою.
Що змінюється для студентів
Базова загальновійськова підготовка у закладах фахової передвищої та вищої освіти тривалий час була обов’язковою частиною навчання: теорія проходила в аудиторіях, а практика — на полігонах і в підрозділах Збройних Сил України. Після набрання чинності Законом № 4826‑IX цю модель поетапно виводять з освітнього процесу, а замість БЗВП запроваджується підготовка до національного спротиву у форматі нової обов’язкової дисципліни — курсу «Основи національного спротиву».
Міністерство освіти і науки визначило перехідний період для завершення вже розпочатих курсів БЗВП. Теоретичну частину дозволено завершити в межах 2025/2026 навчального року у формі підсумкового контролю (диференційованого заліку з виставленням оцінки), після чого навчання за старими програмами проводити не будуть. Практичну частину рекомендовано не проводити, оскільки надалі практичні навички мають формуватися вже в межах нових курсів.
Для університетів і фахових коледжів це означає, що до кінця навчального року їм потрібно вилучити БЗВП з освітніх програм і закласти замість неї новий обов’язковий курс. Для студентів — що у навчальних планах з’явиться інша дисципліна з іншим змістом та вимогами до оцінювання.
Новий курс «Основи національного спротиву»
Дисципліна стає обов’язковою для студентів денної та дуальної форми навчання. Підготовка проводиться на однакових умовах для всіх, незалежно від статі. Навчання за новими програмами для студентів має розпочатися з 1 жовтня 2026 року, тож заклади освіти мають завчасно оновити навчальні плани, затвердити робочі програми курсу та забезпечити ресурсну базу для його проведення.
Для студентів, які навчаються за заочною, вечірньою чи іншою формою, курс як обов’язковий складник не запроваджується.
Зміст і формат підготовки до національного спротиву
Курс «Основи національного спротиву» поєднує теоретичні й практичні компоненти. Теоретична частина охоплює не лише загальні правові засади, а й конкретні тематичні блоки:
- правові основи національного спротиву та міжнародного гуманітарного права;
- структуру сил безпеки й оборони;
- повноваження органів влади та громад у сфері оборони.
Окремими модулями передбачено вивчення основ цивільного захисту, правил поведінки населення під час обстрілів, евакуації та інших кризових ситуацій, а також дій у разі застосування зброї масового ураження. До теоретичної частини також входять теми психологічної стійкості, протидії інформаційно‑психологічним операціям та інформаційної гігієни, а також базові питання навігації та орієнтування на місцевості із використанням сучасних засобів зв’язку та геоінформаційних систем.
Практичні заняття орієнтовані на набуття конкретних навичок: поводження зі стрілецькою зброєю, дотримання правил мінної безпеки, надання домедичної допомоги, дії під час обстрілів та інші елементи поведінки в умовах бойових дій. Практика може проводитися як на базі закладу освіти (у спеціально обладнаних приміщеннях із використанням муляжів, тренажерів, інтерактивних засобів), так і поза ним — на полігонах, стрільбищах, у тирах у взаємодії з підрозділами сил оборони.
Оцінювання результатів вивчення курсу визначається освітньою програмою конкретного закладу: це може бути екзамен, залік, тестування, практичні заліки за окремими модулями чи поєднання цих форм.
Оцінка з цього курсу враховується у загальній академічній успішності студента.
Хто може не вивчати або частково вивчати «Основи національного спротиву»
Від повного вивчення курсу можуть бути звільнені здобувачі освіти, які:
- проходили військову службу;
- уже успішно вивчили цю дисципліну під час попереднього здобуття фахової передвищої або вищої освіти;
- мають документ про проходження БЗВП та отримання військово-облікової спеціальності;
- здобувають освіту за формою, відмінною від денної або дуальної;
- постійно проживають на тимчасово окупованій території України.
Окремі категорії студентів можуть бути звільнені від певних практичних модулів або замінити їх іншими складниками курсу. Йдеться про осіб, які належать до релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю: для них частини курсу, пов’язані із застосуванням зброї, можуть бути замінені темами, що не суперечать їхнім переконанням. Також особи з інвалідністю або з частковою втратою працездатності можуть за заявою та на підставі медичних документів бути звільненими від практичних занять, які можуть завдати шкоди їхньому здоров’ю. У таких випадках результати опанування курсу визначаються на підставі підсумкового контролю за тими компонентами, які студент фактично вивчав.
Наслідки відмови від курсу та неуспішного складання
Для студентів цей курс є обов’язковою дисципліною, тому відмова від його вивчення або неуспішне складання може стати підставою для відрахування із закладу освіти. Це правило має бути закріплене у внутрішніх документах закладу: освітніх програмах, положеннях про організацію освітнього процесу, правилах внутрішнього розпорядку, а також у типових чи індивідуальних договорах зі здобувачами освіти.
На практиці це означає, що студентам варто завчасно з’ясувати, чи мають вони підстави для повного або часткового звільнення від окремих модулів, і, за наявності таких підстав, вчасно подати заяву з відповідними підтвердними документами. Це допоможе уникнути академічних ризиків і планувати навчальне навантаження з урахуванням нових вимог.
Що змінюється в школі
У школах підготовка до національного спротиву інтегрується в оновлений курс «Захист України», який вивчатимуть учні на третьому рівні повної загальної середньої освіти. Цей предмет залишається обов’язковим, але його зміст переглядають з урахуванням нових підходів до безпеки, цивільного захисту та участі громадян в обороні держави.
Оновлена програма «Захисту України» для старшої школи містить окремі теоретичні модулі, адаптовані до рівня учнів 10–11 класів. У 10 класі теорія зосереджена на основах національної безпеки й оборони України, базових військових поняттях, ролі Збройних Сил та інших складників сектору безпеки. Учнів знайомлять з озброєнням, військовою технікою, основами планування дій та орієнтування на місцевості.
В 11 класі більше уваги приділяють сучасним військовим технологіям, інформаційній війні та кібербезпеці, ролі цивільного населення у кризових умовах. Окремий акцент робиться на усвідомленні власного місця й можливої ролі учня в системі оборони держави в майбутньому.
Теоретичні теми в обох класах поєднуються з практичними заняттями з домедичної допомоги, дій під час надзвичайних ситуацій, безпечної поведінки при різних загрозах та використання цифрових технологій у безпековому контексті.
Центри підготовки громадян до національного спротиву (для цивільних)
Закон № 4826‑IX передбачає створення в Україні мережі центрів підготовки громадян до національного спротиву, орієнтованих на цивільне населення. Їхнє завдання — надати повнолітнім громадянам можливість отримати системну практичну підготовку до дій в умовах збройної агресії та інших кризових ситуацій поза межами формальної освіти.
Навчання в таких центрах має охоплювати кілька основних напрямів:
- базова стрілецька підготовка з акцентом на правилах безпечного поводження зі зброєю;
- мінна безпека та розпізнавання вибухонебезпечних предметів;
- домедична допомога (зупинка кровотечі, базові заходи стабілізації стану постраждалого);
- поведінка та виживання в зоні бойових дій або в наближених до неї умовах.
Практичні заняття планують проводити на полігонах Збройних Сил України, сертифікованих стрільбищах, у тирах, а також з використанням матеріальної бази Товариства сприяння обороні України та інших інституцій, які мають відповідну інфраструктуру й обладнання.
Центри створюються на рівні областей та міста Києва як комунальні установи або підприємства. Ініціатором їхнього створення виступає голова обласної чи міської державної (військової) адміністрації, а рішення ухвалює відповідна обласна рада (загальний порядок визначено постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2025 № 478 «Про функціонування центрів підготовки громадян до національного спротиву»). На практиці це означає, що інформацію про роботу конкретного центру, набір на курси та графік занять мають публікувати на офіційних ресурсах обласної військової адміністрації, обласної ради та самого центру (сайт, сторінки в соцмережах, оголошення в місцевих медіа).
На сьогодні такі центри вже створені або створюються в низці областей (зокрема, у Київській, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Львівській, Одеській, Сумській, Харківській та Хмельницькій), а в перспективі мережа має охопити всі регіони країни. Участь у програмах центрів є добровільною і сама по собі не прирівнюється до проходження військової служби. Водночас отримані навички можуть враховуватися під час підготовки до служби в резерві або у підрозділах територіальної оборони — це залежатиме від того, як надалі врегулюють порядок їх урахування підзаконними актами та практикою їхнього застосування.
Вимоги до державної служби, прокуратури та поліції
Закон № 4826‑IX змінює підхід до доступу чоловіків до 60 років на державну службу та до окремих посад у прокуратурі й органах правопорядку. Якщо раніше законом могла вимагатися або БЗВП, або проходження військової служби, то тепер вимогу про БЗВП виключено, а натомість конкретизовано: для першого вступу на певні посади необхідний підтверджений досвід військової чи прирівняної до неї служби.
Для чоловіків до 60 років, які вперше претендують на посади державної служби, встановлено обов’язкову умову: їх не можуть призначити на таку посаду, якщо вони не проходили хоча б один із таких видів служби:
- військова служба;
- служба у військовому резерві;
- служба в органах сектору безпеки й оборони (наприклад, у Збройних Силах, Національній гвардії, Державній прикордонній службі тощо);
- військовий вишкіл за програмою підготовки офіцерів запасу.
Аналогічні вимоги встановлюються для кандидатів на посади в органах місцевого самоврядування, а також для осіб, які вперше претендують на посади прокурорів і планують вступити на службу в органи прокуратури. Водночас закон передбачає виняток для осіб, яких визнано непридатними до проходження військової служби за станом здоров’я: на них ці обмеження не поширюються за умови наявності належних медичних документів.
Нові вимоги не застосовуються одразу. Закон передбачає перехідний період: норми щодо обов’язкової наявності військової або прирівняної до неї служби для першого вступу на державну службу, в органи місцевого самоврядування, прокуратуру та поліцію почнуть діяти не раніше ніж через один рік після припинення або скасування воєнного стану в Україні. На практиці це означає, що нинішнім студентам і молодим фахівцям, які планують кар’єру в державному секторі або правоохоронних органах, варто вже зараз оцінити, чи встигнуть вони до цього моменту отримати досвід військової, резервної служби або підготовки офіцерів запасу, якщо хочуть зберегти для себе повний доступ до таких посад.
Підготовка офіцерів запасу (військова кафедра): що залишилося без змін
Зміни, пов’язані зі скасуванням БЗВП і запровадженням підготовки до національного спротиву, не змінюють базових правил військового вишколу за програмою підготовки офіцерів запасу для більшості спеціальностей. Як і раніше, такий вишкіл проводиться у вищих військових навчальних закладах або у військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти й включається до навчальних планів як окрема навчальна дисципліна.
Для більшості студентів немедичних спеціальностей ця підготовка залишається добровільною. Її можуть проходити громадяни України, які вже мають або здобувають вищу освіту не нижче ступеня бакалавра, визнані придатними до військової служби за станом здоров’я та за морально-діловими якостями. Під морально-діловими якостями йдеться про відсутність зауважень до поведінки, дисципліни, дотримання закону та здатності відповідально виконувати службові обов’язки за результатами перевірки.
Важливий виняток стосується студентів медичних і фармацевтичних спеціальностей. Для них військовий вишкіл за програмою підготовки офіцерів запасу медичної служби відновлено як обов’язковий. Усі громадяни України, які навчаються за такими спеціальностями, придатні до служби за станом здоров’я і пройшли професійно-психологічний відбір, зобов’язані проходити цю підготовку. Це правило поширюється як на державні, так і на приватні заклади вищої освіти, що здійснюють підготовку магістрів у сфері охорони здоров’я. Відмова від обов’язкової підготовки для цієї категорії студентів може бути підставою для відрахування з вишу.
Після успішного проходження повного курсу військового вишколу, складання встановлених іспитів та атестації до офіцерського складу випускникам присвоюється первинне офіцерське звання офіцера запасу. Відомості про це передаються для взяття на військовий облік. Це означає, що такі особи набувають статусу військовозобов’язаних офіцерів запасу незалежно від віку й у разі потреби можуть бути призвані на військову службу за загальними правилами, якщо не мають підстав для відстрочки чи звільнення від призову.
Короткі практичні висновки
1. Для школярів і батьків
Оновлений «Захист України» в старшій школі означає більше практики й реальних безпекових навичок, а не лише «теорію про армію».
Що зробити: запитайте в школі програму предмета на 10–11 класи та з’ясуйте, які саме практичні модулі (домедична допомога, мінна безпека, дії під час тривоги) пройдуть ваша дитина та її клас.
2. Для студентів вишів і фахових коледжів
БЗВП для студентів припиняється. Натомість із 1 жовтня 2026 року курс «Основи національного спротиву» стає обов’язковим для денної та дуальної форми навчання, а його невиконання може стати підставою для відрахування.
Що зробити: перевірте у своєму ЗВО навчальний план і силабус курсу — з якого семестру його вводять, яка форма контролю (іспит, залік, тести) і які документи потрібні, якщо маєте підстави для пільг чи звільнення від окремих модулів.
3. Для закладів освіти
Освітні програми мають бути оновлені: БЗВП — виведена з планів, «Захист України» — приведений у відповідність до нових програм, «Основи національного спротиву» — включені до обов’язкової частини для денної та дуальної форми навчання.
Що зробити: перегляньте навчальні плани й локальні акти (положення про освітній процес, правила внутрішнього розпорядку, договори зі здобувачами), чітко прописавши статус курсу, форму оцінювання, підстави для звільнення від окремих модулів та наслідки відмови від навчання.
4. Для тих, хто планує кар’єру в держсекторі, прокуратурі чи поліції
Для чоловіків до 60 років, які вперше захочуть вступити на державну службу, в органи місцевого самоврядування, прокуратуру чи поліцію, після завершення воєнного стану обов’язковою умовою стане наявність військової або резервної служби чи підготовки офіцерів запасу, крім випадків непридатності за станом здоров’я.
Що зробити: ще під час навчання сплануйте, чи будете проходити строкову або контрактну службу, служити в резерві чи проходити офіцерську підготовку, щоб не втратити можливість першого входу на бажані посади після завершення воєнного стану.
5. Для чинних держслужбовців
Нові вимоги не скасовують автоматично повноважень тих, хто вже перебуває на посаді: вони стосуються саме першого призначення на посади після набрання чинності відповідними нормами, а не діючих службовців.
Що зробити: оцініть свої плани кар’єрного руху (наприклад, перехід у прокуратуру, поліцію чи на іншу категорію посад) та, за потреби, розгляньте варіанти проходження військової, резервної служби або офіцерської підготовки як інвестицію в участь у майбутніх конкурсах.
Про нашого експерта
Христина Мартинюк
Контент-менеджер
Спеціалізується на створенні достовірних та якісних матеріалів у юридичній тематиці. Має понад 5 років досвіду у написанні аналітичних статей, новин, інтерв’ю та консультаційних матеріалів.
Детальніше про автора