Як написати заповіт: простий гід без юридичних пасток

Питання спадщини зазвичай відкладають «на потім», бо сама думка про це викликає дискомфорт. Як адвокат я регулярно бачу одну й ту саму картину: роками дружні брати й сестри стають ворогами в судах лише тому, що батьки «не хотіли про це думати» або вирішили, що «діти самі розберуться». Не розберуться. Точніше, розберуться, але із залученням адвокатів, зіпсованими нервами та великими витратами на рахунках.

Далі постараюсь дуже просто пояснити, як написати заповіт правильно. Адже він може стати або залізобетонним захистом вашої волі, або ще одним приводом для десятирічної судової війни. Поговоримо про те, які частини має містити документ, які фрази краще використовувати та які фатальні помилки можуть призвести до анулювання.

Заповіт — найважливіший документ у спадкових справах. Адвокати Advokat Market допоможуть перевірити його зміст, оформлення та відповідність закону. Першу консультацію можна отримати безкоштовно — щоб оцінити ваш варіант заповіту або дізнатися, як скласти його з нуля.

Звернутися по допомогу

З чого складається текст заповіту: «скелет» документа

Заповіт — документ з чіткою послідовністю розділів, кожен з яких виконує свою юридичну функцію. Структура тексту залишатиметься стандартною і для передачі у спадок всього майна, і для окремих об’єктів. Певною мірою це трохи спрощує процедуру заповнення.

Частина 1. Назва документа й дані заповідача

Розділ призначений для ідентифікації автора заповіту. Вказується назва правочину («Заповіт») та відомості про заповідача: повне ім’я, дата народження та місце проживання.

Частина 2. Характер документа та декларація волі

Фіксується, що заповіт є саме розпорядженням на випадок смерті, а не іншим видом заяви чи повідомлення. Підтверджується, що людина діє при здоровому розумі, розуміє зміст документа та приймає рішення без стороннього тиску.

Частина 3. Опис майна, що заповідається

Розкривається об’єкт спадкування. Заповідач вказує, що передає абсолютно все майно (без деталізації) або ж перелічує конкретні активи (нерухомість, автівки, банківські рахунки, частки у компаніях тощо).

Частина 4. Коло спадкоємців та порядок розподілу

Визначаються конкретні особи, що отримають майно, із вказанням обсягу прав (усе одній людині, у частках, окремі об’єкти конкретним людям). Зазначаються «резервні» спадкоємці, які у підсумку успадкують власність, якщо першочергово обрана особа не зможе або не захоче прийняти спадщину.

Частина 5. Додаткові умови та особливі побажання (опційно)

Блок є факультативним, але важливим для реалізації специфічної волі. Дозволяється прописати:

• умови, за яких виникає право на спадок (здобуття певної професії чи досягнення певного віку);
• побажання щодо поховання, догляду за могилою;
• розпорядження щодо особистих речей, архіву чи призначення опіки над неповнолітніми дітьми.

Завдяки цій частині заповіту заповідач розставляє крапки над «і» у питаннях, що не стосуються грошей чи майна, але є важливими.

Частина 6. Завершальні положення та засвідчення

Міститься підтвердження, що текст прочитаний автором, складений добровільно і повністю відповідає намірам. Тут же ставиться особистий підпис заповідача та фіксується дата оформлення. 

Службові написи та печатки додає нотаріус, проте без цього фінального блоку документ не матиме юридичної сили й вважатиметься нікчемним.

«Скелет» заповіту — лише основа. Далі на прикладах розберемо, яким змістом наповнити кожен блок.

Підготовка до написання: «чернетка» переліку майна і спадкоємців

Перш ніж бігти до нотаріуса, раджу сісти й спокійно подумати. Найгірше, що можна зробити, — це прийти на оформлення і почати згадувати, як правильно пишеться прізвище двоюрідного племінника.

З практики:

Людина приходить з наміром заповісти все майно дітям. І вже коли документ на стадії фіналізації, згадує одну дрібничку. Виявляється, крім іншого майна, ще є земельний пай у селі, і де документи на нього — питання. Проєкт заповіту поставлено на паузу. Щойно документи знайшлися, нам довелося багато чого переробити, а клієнту — повторно йти до нас. У результаті текст заповіту ми склали, однак для клієнта все вийшло дорожче та чимало часу було витрачено марно.

З досвіду скажу, що найкращі заповіти виходять у тих, хто попередньо підготувався: зробив робочу чернетку, з якою потім пішов до нотаріуса. Такий підхід до справи знімає тривожність і допомагає уникнути імпульсивних рішень.

Отже, пробіжімося 5 кроками, мета яких — безстресова підготовка до оформлення заповіту.

Крок 1. Інвентаризація майна

Візьміть звичайний аркуш або відкрийте нотатки в телефоні. Випишіть усе, що у вас є та може мати спадкову цінність. Не треба офіційних формулювань, пишіть так, щоб ви самі розуміли.

Навіщо це робити? Щоб ви самі побачили повну картину того, чим розпоряджаєтеся. Не зайвим буде занотовувати приблизні адреси чи назви банків, ключі до криптогаманців, номери транспортних засобів тощо.

Крок 2. Визначення ключових людей — базових та «резервних» спадкоємців

Запишіть імена тих, про кого ви думаєте в контексті спадщини:

• хто для вас у пріоритеті;
• кого треба захистити додатково (неповнолітні діти, літні батьки або люди з інвалідністю);
• хто може стати «резервним» спадкоємцем, якщо хтось із основних відмовиться від спадку.

Зрештою, саме ці роздуми стануть базою для блоку про спадкоємців у тексті майбутнього заповіту.

Крок 3. Створення матриці розподілу

Пройдіться списком майна й навпроти кожного пункту запишіть ім’я. Наприклад: квартира — дружині; автівка — синові (бо тільки він має права); дачна ділянка — рідній сестрі (бо дружина та діти там не були вже років 10). Якщо хочете залишити щось конкретне певній особі, зафіксуйте це. 

Крок 4. Продумування планів Б

Поставте собі кілька запитань на випередження:

1. Якщо основний спадкоємець помре раніше за мене або одночасно зі мною, кому має перейти майно?
2. Якщо дитина ще мала, хто опікуватиметься майном?
3. Що має статися з бізнесом: продати, поділити частки між кількома людьми чи передати партнеру?

Пізніше відповіді на питання нотаріус юридично переформулює та додасть до заповіту у вигляді умов чи інструкцій.

Крок 5. Збір мінімального пакету даних

Йдеться про паспорт, РНОКПП, документи на нерухомість, свідоцтва про право власності, договори купівлі-продажу. Випишіть з них основні реквізити (адреси об’єктів, номери договорів тощо). Це потрібно, щоб у самому тексті ви були максимально конкретними й не залишали місця для двозначності.

Коли ж чернетка готова, наступний крок — перетворити її на структурований текст заповіту.

Ви можете самостійно пройти всі кроки за інструкцією нижче або доручити підготовку тексту юристу. Advokat Market працює онлайн по всій Україні та за кордоном — вам не потрібно відвідувати офіс.

Як написати заповіт: покрокова інструкція з прикладами формулювань

Юридична мова буває підступною. Одне слово «бажаю» замість «заповідаю» здатне зробити з обов’язкової умови опційну пораду. Тому нижче ми розберемо кожен крок із прикладами формулювань. 

1. Шапка

Документ має починатися зі слова «Заповіт». Далі ви повинні представити себе, зазначивши ПІБ, дату народження та місце реєстрації. Обов’язково має бути вказана дата і місце складання. Якщо колись вирішите оновити заповіт, за датою визначається, який з кількох документів актуальний.

Ось варіанти, як почати заповіт:

Я, Кравченко Інна Дмитрівна, 28.04.1975 року народження, що проживає за адресою: м. Чернігів, вул. Козацька, буд. 28, кв. 5, складаю цей заповіт у місті Чернігові 28 січня 2026 року.

Я, [ПІБ], [дата народження], який/яка проживає за адресою [адреса], цим документом висловлюю свою останню волю щодо розпорядження майном на випадок моєї смерті.

Нагадую, що це лише приклади, адже єдиновизнаного зразка заповіту не існує.

2. Підтвердження волі та скасування старих розпоряджень

Потрібно зафіксувати, що ви дієте при здоровому розумі та без примусу. Якщо ви вже колись складали заповіт (наприклад, 10 років тому), варто прямо вказати, що нова версія скасовує всі попередні.

Приклади фраз:

Цей документ є моїм заповітом, складеним мною добровільно, у здоровому розумі і твердій пам’яті, без будь-якого примусу чи тиску з боку третіх осіб.

Цим заповітом я скасовую всі раніше складені мною заповіти та розпорядження на випадок смерті.

Стиль може бути різним, але зміст має залишатися незмінним: добровільність, усвідомленість та актуальність саме цього заповіту.

3. Опис майна

Ви можете заповідати усе майно загалом — це зручно, бо охоплює навіть те, що ви купите завтра. Але для ключових активів (квартира, бізнес, земля) краще додати конкретики.

Порівняйте самі:

Я наводжу приклад опису, щоб ви зрозуміли логіку. Свій же перелік ви формуєте самостійно, виходячи з того, що є у вашій власності.

4. Кому йде майно: від часток до «запасних» гравців

Основне правило: спадкоємець має бути ідентифікований чітко. Недостатньо просто написати «синові», краще вказати ПІБ, дату народження та, за бажанням, родинний зв’язок.

Нижче я розібрав базові сценарії, додавши до кожного приклад формулювання.

Сценарій 1. Усе майно одній особі

Це найпростіша формула, коли не хочете ділити активи. У тексті вона реалізується так:

Усе належне мені на праві власності майно заповідаю своїй дружині – Любов Юлії Миколаївні, 01.04.1978 року народження. 

Усе належне мені майно заповідаю Лобанову Михайлу Володимировичу, 20.11.1985 року народження (РНОКПП: 1234567890), який проживає за адресою: м. Чернігів, вул. …, буд. …, кв. …

Цим формулюванням ми максимально спрощуємо процес. Адже спадкоємець один, і він отримує все, без необхідності щось із кимось ділити.

Сценарій 2. Поділ між кількома людьми

Якщо конкретна річ має дістатися конкретній людині, використовуйте такі формулювання:

Квартиру за адресою: м. Чернігів, вул. …, буд. …, кв. … заповідаю дочці — Сютіковій Оксані Іванівні, 10.06.2000 року народження.

Грошові кошти, що належатимуть мені на банківських рахунках на день моєї смерті, заповідаю Губенку Віталію Ігоровичу, 05.09.1998 року народження.

Такий підхід запобігає конфліктам у зв’язку зі спільною власністю. Кожна дитина стає господарем певної власності, не залежачи від рішень чи настрою родичів.

Сценарій 3. Перехід спадщини до «резервного» спадкоємця

Це страховка на випадок непередбачуваних обставин (юридично — «підпризначення» спадкоємця).

Оформити у заповіті це можна так:

У разі, якщо вказаний вище спадкоємець помре раніше за мене, відмовиться від прийняття спадщини або буде усунений від права на спадкування, відповідне майно переходить у спадщину до Луцевич Еліни Сергіївни, 11.02.2002 року народження.

У такий простий спосіб ми уникаємо ситуації, коли майно після смерті основного спадкоємця почне ділитися за законом між далекими родичами. Ви заздалегідь визначаєте «резервного» отримувача, зберігаючи контроль над долею майна.

До якого б сценарію ви не вдалися, використання словесних формул-прикладів не залишає простору для сімейних суперечок та судових позовів.

5. Умови, побажання та опіка

Заповіт — це ж не тільки про гроші. Раніше я вже зазначав, що ви можете додати умови (звісно, якщо вони не порушують закон) або висловити побажання щодо нематеріальних речей.

Ось кілька варіантів фраз для різних сценаріїв:

Такі умови — справа делікатна. Наприклад, побажання щодо опікуна є рекомендаційним для органів опіки, тому такі моменти варто додатково обговорювати з юристом.

6. Фінальний абзац і підпис

Наприкінці ми ще раз підтверджуємо, що текст прочитаний і все правильно. Обов’язково ставиться власноручний підпис та вказується дата складання.

Одним із варіантів завершення може бути такий:

Текст цього заповіту мною прочитаний, його зміст є зрозумілим, з умовами погоджуюсь і підтверджую, що склав(ла) його добровільно, у здоровому розумі та твердій пам’яті, без примусу з боку будь‑яких осіб.
[Підпис та дата.]

Як бачите, написання заповіту — послідовна робота. Чим чіткіше сформулюєте речення на етапі підготовки, тим менше запитань буде у нотаріуса та менше ризиків у спадкоємців.

Типові помилки в тексті заповіту (і до чого вони призводять)

Навіть продумана чернетка може стати проблемою через помилки в тексті. Деякі з них лише створюють незручності, інші — повністю анулюють юридичну силу заповіту.

Прочитавши цей розділ, перегляньте свої нотатки ще раз: чи не залишили ви там зачіпок для майбутніх судових спорів?

Фатальні помилки 

Вони роблять заповіт нікчемним (таким, що не існує для права) або дають стовідсоткову підставу суду визнати його недійсним. Серед них:

1. Відсутність особистого підпису.
2. Складання заповіту недієздатною особою (наприклад, під дією сильних ліків).
3. Порушення письмової форми та відсутність посвідчення.
4. Воля під примусом (якщо буде доведено, що документ складено під тиском, погрозами або внаслідок обману).

Жодне красиве формулювання не врятує заповіт, якщо порушено саму процедуру його створення та підписання.

Помилки, які створюють великий клопіт

Не фатальні, проте стають причиною багаторічних конфліктів та затримок в оформленні спадщини.

1. Розмиті й суперечливі описи майна. Фрази на кшталт «заповідаю свій бізнес дружині» створюють «сіру зону». Краще писати точніше: «Заповідаю дружині мою частку у статутному капіталі ТОВ [Назва], що становить 100%».
2. Розпорядження, що виключають одне одного. Буває, в одному пункті написано «усе майно дітям порівну», а в іншому — «квартиру тільки дочці» без пояснень, як це трактувати. У такому разі слід спершу виділити один об’єкт, а потім розподілити залишок: «Квартиру за адресою [адреса] заповідаю дочці. Усе інше належне мені майно заповідаю сину та дочці у рівних частках (по 1/2 кожному)».
3. Ігнорування осіб з обов’язковою часткою (неповнолітні, непрацездатні). Якщо ви їх не вкажете у заповіті, документ залишиться в силі, але частки спадкоємців будуть змінені всупереч вашій волі.
4. Відсутність плану Б. Якщо не вказати «резервного» спадкоємця, у разі смерті основного майно зависне в повітрі або піде до далеких родичів за законом.

Якщо не бажаєте, щоб ваші близькі у майбутньому були замішані у затяжних судових процесах, звертайте увагу на кожну букву.

Формальні «дрібниці», які насправді важливі

І дрібна помилка стає зачіпкою, здатною поставити вашу волю під сумнів у суді. Серед таких:

1. Плутанина з датами. Відсутність дати складання або розбіжність між датою, яку ви вказали в тексті, та датою, яку зафіксував нотаріус у посвідчувальному написі.
2. Порушення спеціального порядку. Існують ситуації, де заповіт уповноважені посвідчувати головні лікарі чи командири частин. Якщо процедура не була дотримана, заповіт визнається недійсним.
3. Друкарські помилки. Помилка в одній літері прізвища спадкоємця чи номері будинку не анулює заповіт автоматично. Проте змушує спадкоємців доводити у суді, що це всього лиш описка.

Чому не варто до цього доводити? Якщо нотаріус під час відкриття спадкової справи побачить очевидну нікчемність, він може відмовити у видачі свідоцтва про право на спадщину, не доводячи до суду.

«Людський фактор» та ризикована економія

Багато спадкових спорів виникають не через те, що в документі не там поставили кому. Проблема часто криється в самому процесі його створення.

Заповіт ставиться під удар, якщо його текст:

• формулюється іншими особами, а заповідач механічно підписує папери;
• складається під дією сильних знеболювальних або в момент глибокої старечої деменції;
• повністю відтворює зразок чужого заповіту з інтернету.​

У складних кейсах залучення адвоката зі спадкових справ — не витрати, а інвестиція у виконання вашої волі.

Коли варто показати чернетку адвокату

На цьому етапі у вас уже є продумана чернетка: ви проаналізували майно, визначилися з пріоритетами і навіть накидали конкретні формулювання. Ви зробили величезну роботу, яку більшість людей відкладає роками.

Тепер виникає логічне питання: чи достатньо чернетки, щоб піти до нотаріуса, чи є сенс показати текст профільному юристу?

Якщо ваш кейс лінійний (одна квартира, яку повністю заповідаєте єдиній дочці) послуг нотаріуса буде цілком достатньо. Однак рідко все так просто. Варто подумати про фахову перевірку чернетки, якщо:

• маєте бізнес (корпоративні права, частки в ТОВ або ФОП із великою кількістю активів);
• активи знаходяться за кордоном;
• складна сімейна історія (діти від різних шлюбів, напружені стосунки між родичами);
• є неповнолітні або вразливі спадкоємці (люди з інвалідністю, літні батьки);
• свідомо когось позбавляєте спадщини і розумієте, що можливий конфлікт.

Впізнали себе хоча б в одному зі сценаріїв? У таких випадках адвокат — та людина, яка допоможе мінімізувати будь-які ризики.

Що саме дає перевірка адвокатом?

Команда Advokat Market щодня працює з реальними спадковими спорами, тому ми бачимо не лише букви закону, а й те, як ці букви потім тлумачать у судах. Показавши чернетку нам, ви отримуєте:

1. Пошук «пасток». Ми перевіримо, чи не суперечать пункти заповіту один одному і чи немає в тексті «сірих зон».
2. Підсвічування непрямих ризиків. Певні фрази можуть здаватися вам логічними, але з точки зору судової практики є зачіпкою для визнання заповіту недійсним.
3. Адаптацію під реалії. Іноді ми радимо частину майна оформити інакше. Наприклад, уклавши договір довічного утримання або дарування, якщо це безпечніше для ваших цілей.
4. Інструкцію для ваших спадкоємців. Не всі люди знають, як написати заповіт, і ще менше в курсі, що робити у ролі спадкоємців. Ми сформулюємо для них рекомендації: куди йти, які документи готувати, які строки не пропустити.

Якщо після прочитання статті відчуваєте, що ваша ситуація виходить за межі типової, можете надіслати свою чернетку юристу Advokat Market. Ми проаналізуємо її, виокремимо ризики та підкажемо, що покращити.

Обговорити заповіт з юристом

Ви вже зробили найважливіше — сформулювали свою волю та розклали все по поличках. Тепер лишилося тільки надати цим поличкам юридичної стійкості. Комусь достатньо нотаріуса, а комусь спокійніше, якщо текст перед підписанням прогляне професійний адвокат.