Хто має право на спадщину в Україні: правила та винятки

Коли йдеться про розподіл майна після смерті близької людини, виникає чимало запитань — як моральних, так і юридичних. Одне з них — хто має право на спадщину? Відповідь не завжди очевидна, адже спадкування здійснюється як за законом, так і за заповітом. Щоб зрозуміти, хто може розраховувати на спадок у кожному конкретному випадку, потрібно розібратися, на які категорії поділяються спадкоємці та чи повністю заповіт визначає долю спадщини.
Як успадковується майно в Україні: базове розуміння
Під спадкуванням розуміється перехід прав та обов’язків від померлої людини до інших осіб.
Цивільний кодекс України передбачає два способи спадкування:
- За заповітом — коли людина ще за життя оформила спеціальний документ (заповіт), у якому визначила, кому саме і яке майно вона залишить після своєї смерті.
- За законом — коли заповіт відсутній. У такому випадку спадкоємці визначаються згідно зі встановленою законом черговістю.
Розглянемо основні відмінності між цими способами спадкування:
За заповітом |
За законом |
Спадкодавець сам вирішує, кому і що залишити |
Спадкоємці визначаються автоматично за законом |
Спадкоємцем можна призначити будь-яку особу, навіть не родича |
Спадкують лише родичі та інші особи, визначені законодавством |
Заповіт може бути оскаржений у суді, якщо є підозри щодо тиску на спадкодавця чи його недієздатності |
Право на спадщину не залежить від волі спадкодавця |
Можна позбавити спадщини конкретних осіб (крім обов’язкових спадкоємців) |
Обов’язкова черговість спадкування — від найближчих родичів до дальніх |
Заповіт може містити особливі умови (наприклад, спадкоємець отримає спадок лише після досягнення певного віку) |
Умови спадкування однакові для всіх осіб, які належать до однієї черги |
Заповіт складається у письмовій формі та засвідчується нотаріально |
Волевиявлення спадкодавця за життя не потрібне |
Також існує таке поняття, як змішане спадкування, коли одна частина майна передається за заповітом, а інша — за законом. У таких випадках частина майна, не зазначена у заповіті, ділиться між родичами відповідно до встановленої черговості спадкування.
Хто має право на спадщину, якщо є заповіт?
Заповіт — це особисте розпорядження людини, складене у письмовій формі та засвідчене відповідно до вимог закону (нотаріусом або уповноваженою посадовою особою). Цей юридичний інструмент дає можливість людині самостійно вирішити, кому перейде майно після її смерті.
Спадкодавець має повну свободу волі у визначенні спадкоємців: це можуть бути не лише родичі, а й друзі, знайомі, сусіди, юридичні особи (наприклад, благодійні фонди) або навіть держава. Однак з цього правила є винятки — існує категорія осіб, які мають право на обов’язкову частку спадку, навіть якщо вони не згадані в заповіті. Саме цю категорію ми й розглянемо далі.
Обов’язкові спадкоємці: хто має право на частину спадку в будь-якому випадку?
Обов’язкові спадкоємці — це особи, які мають право на частину спадку незалежно від змісту заповіту. Навіть якщо спадкодавець не включив їх до заповіту або прямо позбавив спадку, закон все одно гарантує їм частку спадкового майна.
До обов’язкових спадкоємців належать:
- неповнолітні діти;
- повнолітні непрацездатні діти;
- непрацездатна вдова або вдівець;
- непрацездатні батьки.
Під непрацездатними маються на увазі особи, які не можуть працювати через вік (люди пенсійного віку) або стан здоров’я (особи з I, II або III групою інвалідності). Статус непрацездатності має бути підтверджений офіційними документами — пенсійним посвідченням або довідкою про інвалідність.
Обов’язкові спадкоємці мають право на половину тієї частки, яку вони отримали б у разі відсутності заповіту. Це робиться для захисту соціально вразливих осіб, які після смерті близької людини можуть залишитися без засобів до існування. Таким чином, підтримується баланс між правом власника вільно розпоряджатися своїм майном та його обов’язком дбати про непрацездатних родичів.
Якщо ви належите до цієї категорії, але вас не вказали у заповіті — дійте вчасно. Звернутись до юриста
Хто має право на спадщину без заповіту?
Спадкування за законом застосовується, якщо:
- Заповіту немає або він визнаний недійсним.
- Спадкоємець, вказаний у заповіті, відмовився від спадщини.
- Заповіт охоплює не все майно — тоді частина, не зазначена у заповіті, розподіляється за законом (змішане спадкування).
У таких випадках спадкоємці визначаються за певною черговістю. У Цивільному кодексі України вказано, що перевага віддається найближчим родичам, тобто що ближчий родич, то вища ймовірність отримати спадок.
Черги спадкування за законом описані в таблиці:
Черга |
Хто входить |
Коли має право |
1-ша |
Діти спадкодавця, чоловік/дружина, батьки |
Завжди спадкують першими. Якщо вони є і не відмовляються від спадщини, наступні черги нічого не успадковують |
2-га |
Рідні брати та сестри, дідусі й бабусі з боку обох батьків |
Якщо немає жодного спадкоємця першої черги |
3-тя |
Рідні дядьки та тітки |
Якщо немає спадкоємців першої та другої черг |
4-та |
Особи, які на момент смерті спадкодавця проживали з ним не менше 5 років |
Якщо немає спадкоємців попередніх черг |
5-та |
Інші родичі (до 6-го ступеня споріднення), а також особи, які не є членами сім'ї спадкодавця, проте були його утриманцями не менше 5 років |
Якщо немає претендентів на спадок із попередніх черг |
Спадкоємці наступної черги не можуть отримати спадщину, якщо є хоча б один спадкоємець попередньої черги. Між кількома спадкоємцями однієї черги спадок ділиться порівну, якщо інше не визначено договором чи судом.
Хто не має права на спадщину?
Українське законодавство чітко визначає ситуації, коли особа втрачає право на спадщину, навіть якщо вона вказана у заповіті або є спадкоємцем за законом.
Категорії осіб, які не можуть отримати спадок:
- Особи, які позбавили життя спадкодавця або зробили замах на його життя. Виняток з цього правила можливий лише тоді, якщо спадкодавець пробачив особі, що вчинила замах.
- Особи, які шляхом обману чи насильства перешкоджали складанню, зміні або скасуванню заповіту.
- Батьки, позбавлені батьківських прав на момент відкриття спадщини.
- Чоловік/дружина, чий шлюб із померлою особою був недійсним або визнаний таким у суді.
- Особи, які ухилялися від утримування спадкодавця, хоча за законом були зобов’язані це робити.
Також спадщину не отримують спадкоємці, які відмовилися від неї через нотаріуса.
Чи має право на спадщину… Розбираємо поширені випадки
У різних життєвих ситуаціях у спадкоємців виникає логічне питання — чи має конкретна людина право на спадщину? Далі — відповіді на найпоширеніші запити з коротким поясненням.
Чи має право дружина на спадщину чоловіка?
Так. Подружжя належать до 1-ї черги спадкоємців за законом і мають право на рівну частку спадщини разом з дітьми та батьками померлого.
ℹ️ Уточнення: Шлюб має бути офіційно зареєстрований та не розірваний на момент смерті спадкодавця.
Чи має право на спадщину цивільна дружина?
Залежить від обставин. Якщо цивільна дружина проживала з померлою особою не менше 5 років до її смерті, вона належить до четвертої черги спадкування за законом. Також цивільна дружина може спадкувати за заповітом.
ℹ️ Уточнення: Підтвердження факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в Україні здійснюється в судовому порядку. Для цього необхідно зібрати докази, що свідчать про спільне проживання та ведення господарства (довідки з місця проживання, свідоцтва про народження дітей, листи ділового та особистого характеру, свідчення свідків тощо).
Чи мають право на спадщину діти від першого шлюбу?
Так. Усі діти спадкодавця — незалежно від шлюбу — є спадкоємцями 1-ї черги за законом.
ℹ️ Уточнення: Не має значення, чи підтримував спадкодавець контакт із дитиною, головною умовою є встановлений факт батьківства.
Чи мають право на спадщину позашлюбні діти?
Так. Позашлюбні діти мають ті самі права, що й народжені у шлюбі.
ℹ️ Уточнення: Обов’язковою умовою є визнання батьківства, яке може бути підтверджено документально (заява до РАЦСу) або рішенням суду.
Не знайшли себе серед описаних прикладів? Юристи допоможуть оцінити шанси на спадок. Подати запит онлайн
Висновки
Питання «хто має право на спадщину» не завжди буває простим, особливо коли життєві обставини не вписуються у класичну схему. Знання черговості спадкування, ролі заповіту та винятків для обов’язкових спадкоємців допоможе вам краще зрозуміти свої права. Проте якщо ситуація складна (ви не були включені в заповіт, минув строк подання заяви тощо), не варто діяти навмання. Щоб захистити свої інтереси у таких випадках, краще звернутися за юридичною консультацією. Так ви не втратите свій шанс і зможете отримати те, на що маєте право за законом.
До осіб, які автоматично вступають у спадщину, належать:
- люди, які були зареєстровані та фактично проживали за однією адресою зі спадкодавцем;
- неповнолітні діти спадкодавця;
- недієздатні або обмежено дієздатні родичі спадкодавця.
Для підтвердження свого права на спадщину необхідно пройти процедуру офіційного оформлення у нотаріуса. Для цього ви повинні протягом 6 місяців від дня смерті спадкодавця подати:
- відповідну заяву,
- документи, що підтверджують право на спадщину (свідоцтво про смерть спадкодавця, ваші паспорт та ідентифікаційний код (РНОКПП),
- документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтво про народження, шлюб тощо),
- заповіт (якщо є),
- документи, що підтверджують статус обов’язкових спадкоємців тощо).
Якщо вас не згадали в заповіті, це ще не означає, що ви втратили право на спадок. Насамперед перевірте, чи не належите ви до обов’язкових спадкоємців. Також ви можете довести фактичне прийняття спадщини, якщо ви проживали разом зі спадкодавцем, доглядали за ним та сплачували його борги, або оскаржити заповіт у суді.
Пріоритетне право на спадок мають спадкоємці 1-ї черги (діти, чоловік або дружина та батьки спадкодавця). Якщо немає заповіту, спадщина ділиться між цими особами в рівних частках, якщо ж заповіт є, вони успадковують тільки тоді, коли вказані у ньому.

Про нашого експерта
Павло Колошкін
CEO | Адвокат
Адвокат із понад 12-річним досвідом у сфері права, засновник і керівник Advokat Market. Його кар’єра поєднує практичний досвід роботи в судовій системі та приватну адвокатську діяльність, що дає йому змогу ефективно допомагати клієнтам у складних юридичних питаннях. Завдяки глибокому знанню судових процесів і стратегічному підходу до справ Павло спеціалізується на захисті прав військовослужбовців, представництві в судах та врегулюванні спорів без судового розгляду.
Детальніше про автора