Скарга на дії державного виконавця: зразок 2026, строки та куди подавати

У виконавчій службі часто трапляються дві крайнощі. Або державний виконавець місяцями не проявляє жодної ініціативи, ігноруючи ваші звернення, або, навпаки, діє надто завзято — під арешт потрапляють навіть ті рахунки, які законом заборонено блокувати.
У такі моменти багато хто почувається безсилим перед системою. Але як адвокат упевнено скажу: виконавець — не всевладна особода, а посадовець, який зобов’язаний діяти виключно в межах закону. Якщо ці межі порушено, у вас — як у стягувача чи боржника — є дієвий механізм захисту: право на оскарження його дій або бездіяльності.
Щойно ви розумієте, куди й у які строки можна поскаржитися, скарга на дії державного виконавця перестає здаватися чимось заплутаним і перетворюється на робочий інструмент відновлення ваших прав.
Куди подавати скаргу на дії державного виконавця
Якщо ви вважаєте, що виконавець порушує закон, головне — не розгубитися. Закон дозволяє оскаржувати його рішення, дії чи бездіяльність двома шляхами: через саму виконавчу службу (адміністративно) або через суд, що прямо передбачено ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження». Вибір маршруту залежить від того, якого результату ви очікуєте та наскільки критичною є ситуація для вас особисто.
Адміністративна скарга
Адміністративна скарга — це звернення до керівництва державного виконавця або до територіального органу Міністерства юстиції. По суті, це спроба розв’язати проблему всередині системи, не заходячи одразу до суду.
Зазвичай адресатами такої скарги є:
-
начальник відділу Державної Виконавчої Служби (далі — ДВС), у підпорядкуванні якого працює виконавець;
-
керівник органу ДВС вищого рівня;
-
територіальний орган Міністерства юстиції або саме Міністерство юстиції України.
Щоб було простіше зорієнтуватися, скористайтеся цією мінішпаргалкою:
|
Ситуація |
Адресат скарги |
|
Оскаржуються дії/бездіяльність конкретного державного виконавця |
Начальник відділу ДВС, у підпорядкуванні якого він працює |
|
Оскаржуються дії/бездіяльність начальника відділу ДВС |
Керівник органу ДВС вищого рівня або територіальний орган Мін’юсту |
|
Потрібен посилений контроль на рівні центрального органу |
Міністерство юстиції України (як правило, через територіальний орган) |
Адміністративний шлях зазвичай обирають, коли:
-
потрібно оперативно активізувати роботу виконавця, який нічого не робить, затягує строки, не відповідає на запити, не шукає майно боржника;
-
порушення виглядають як службова недбалість або наслідок неналежної організації роботи;
-
є бажання спочатку спробувати владнати ситуацію без судової тяганини.
У практиці такі скарги рідко дають миттєвий результат, але вони незамінні для фіксації порушень. Якщо керівництво або орган ДВС вищого рівня не реагує, це стане додатковим аргументом на вашу користь у суді.
Скарга до суду
Якщо адміністративна скарга спрямована на внутрішній контроль за виконавцем, то звернення до суду — це вже процесуальний інструмент для реального відновлення порушених прав. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ (виконавчий лист) або розглядав вашу справу як суд першої інстанції — залежно від того, чи це було цивільне, господарське чи адміністративне провадження.
Судовий захист варто розглядати як пріоритетний, якщо:
-
потрібно скасувати конкретну постанову виконавця (наприклад, про арешт зарплатного рахунку, повернення виконавчого документа без виконання тощо);
-
ситуація потребує негайного втручання, коли блокуються всі кошти підприємства або критично важливі рахунки;
-
адміністративні скарги не дали жодного результату й необхідно зобов’язати орган ДВС вчинити конкретні дії.
Суд не просто реагує формально, а виступає основним механізмом контролю за законністю дій виконавця. Він має повноваження скасувати неправомірну постанову, визнати бездіяльність протиправною та зобов’язати виконавця виконати рішення у повному обсязі, що робить судову скаргу реальним і дієвим важелем впливу.
Ефективність такого підходу підтверджується судовою практикою. У справі № 910/7310/20 Велика Палата Верховного Суду вказала, що скасування незаконної постанови про закінчення виконавчого провадження є єдиним ефективним способом відновити права стягувача.
Подібний підхід застосовують й місцеві суди. Так, у справі № 45/912/13-ц суд визнав незаконною відмову у відкритті провадження через відсутність коду боржника, зобов’язавши виконавця самостійно отримати ці дані та розпочати виконання. У справі № 645/10131/14-ц суд визнав дії виконавця протиправними й зобов’язав його відкрити провадження після безпідставного повернення виконавчого листа.
Строки подання скарги на виконавця
Час у виконавчому провадженні — ваш головний ворог. Пропуск установлених строків часто стає підставою для відмови у розгляді скарги навіть без аналізу допущених порушень.
Види строків
Базовий строк
Закон України «Про виконавче провадження» (ч. 5 ст. 74) встановлює 10 робочих днів для оскарження більшості рішень чи дій виконавця. Водночас Цивільний процесуальний кодекс говорить уже про 10 календарних днів, і саме його підхід застосовують суди.
Верховний Суд прямо вказав: при зверненні до суду десятиденний строк рахується у календарних, а не робочих днях. Це означає, що вихідні та свята теж враховуються у межах цього строку.
У чому ризик? Якщо ви отримали постанову напередодні довгих вихідних, формальні 10 робочих днів легко перетворюються на 14–16 календарних. Подасте скаргу на 12-й день, орієнтуючись на робочі дні за законом, — суд просто відмовить у розгляді, бо за своїми правилами ви запізнилися. Тому для скарг до суду безпечніше завжди рахувати саме календарні дні.
Скорочений строк
Для окремих процесуальних рішень строк ще жорсткіший — лише 3 робочі дні. Це стосується, зокрема, оскарження постанови про відкладення виконавчих дій, тимчасового зупинення окремих заходів примусового виконання чи інших рішень, які безпосередньо впливають на швидкість провадження.
Мета такого обмеження — не дати сторонам штучно затягувати провадження. Наприклад, коли хтось намагається виграти кілька тижнів, щоб встигнути вивести або приховати активи.
Як визначити точку відліку
Відлік починається не з дати, яка зазначена у постанові, а з моменту, коли ви реально дізналися або мали дізнатися про порушення своїх прав.
Кілька типових ситуацій:
- якщо постанова надійшла поштою, 10 днів рахуються з дати отримання, зафіксованої у повідомленні про вручення;
- якщо ви були на прийомі у виконавця й ознайомилися з матеріалами під підпис, відлік починається з цієї дати.
Установлений законом строк (10 або 3 дні) є єдиним і поширюється як на адміністративну, так і на судову скаргу. Тривале листування з керівництвом служби не заморожує час і не дає права автоматично звернутися до суду пізніше — вкластися потрібно в загальний часовий ліміт.
Що робити, якщо строк уже пропущено
Пропуск строку не ставить хрест на справі, але справді ускладнює захист. Разом із скаргою до суду потрібно подати заяву про поновлення строку й пояснити, чому ви не могли звернутися вчасно.
Суд враховує лише об’єктивні, підтверджувані причини, наприклад:
-
тривале стаціонарне лікування;
-
відрядження або перебування за кордоном;
-
відсутність фактичного повідомлення від пошти про надходження кореспонденції.
Натомість завантаженість на роботі, побутові справи чи «не знав про строк» суди поважними причинами не вважають. Якщо строк уже минув, варто звернутися за правовою допомогою: адвокат проаналізує матеріали справи й підкаже, чи є реальні аргументи для його поновлення.
Резюмую: зволікання зі скаргою запускає небезпечний ланцюг подій. Поки ви вагаєтеся, виконавець може продати арештоване майно або розподілити стягнуті кошти між кредиторами. Навіть якщо пізніше ви виграєте суд, повернути активи фізично може виявитися майже неможливо. Тому, якщо бачите порушення, дійте якнайшвидше.
Що обов’язково має бути в скарзі
Скарга на дії державного виконавця — це не лист, написаний у довільній формі, а офіційний процесуальний документ. Якщо в ній бракує потрібних реквізитів, її можуть залишити без розгляду або повернути, не заходячи в суть ваших аргументів.
Ключові реквізити
Будь-яка скарга починається з «шапки». У ній ви ідентифікуєте сторони та орган, який розглядатиме звернення:
-
адресат: повна назва суду (якщо обираєте судовий шлях) або назва органу ДВС/територіального органу Мін’юсту (якщо подаєте адміністративну скаргу);
-
дані скаржника: ПІБ (або назва юридичної особи), адреса, номер телефону та електронна пошта для зв’язку;
-
дані виконавця: ПІБ державного виконавця та точна назва відділу ДВС, де перебуває ваша справа.
Якщо скаргу подає представник (наприклад, адвокат), обов’язково вкажіть його дані та реквізити документа, що підтверджує повноваження (ордер або довіреність).
Окремо зазначте номер виконавчого провадження та реквізити виконавчого документа: ким і коли виданий, номер, стисла суть рішення. Це дозволяє органу одразу віднести вашу скаргу до конкретного провадження й швидше розібратися в ситуації.
Опис порушення
У центральній частині документа важливо не просто висловити невдоволення, а чітко й послідовно викласти факти. Тут не потрібно емоційних характеристик виконавця — лише події, дати й документи.
Структура може бути такою:
-
зазначте, яку саме постанову ви оскаржуєте (номер, дата) або про яку дію/бездіяльність ідеться (наприклад, ігнорування заяви про зняття арешту протягом місяця);
-
поясніть, як саме це порушує ваші права (наприклад, через арешт зарплатного рахунку сім’я фактично залишилася без коштів на проживання);
-
за можливості посилайтеся на норми Закону України «Про виконавче провадження» (для загальної рамки достатньо згадки ст. 74), а для судової скарги — ще й на відповідні статті процесуального кодексу.
Завершується змістовна частина вашими вимогами — це те, що орган розгляду має зробити за результатами скарги. Сформулюйте їх максимально конкретно, наприклад:
-
скасувати певну постанову;
-
визнати дії чи бездіяльність виконавця протиправними;
-
зобов’язати виконавця вчинити конкретні дії (відкрити провадження, накласти або зняти арешт, провести опис і арешт майна тощо).
Орган розгляду не буде самостійно уточнювати, що ви мали на увазі. Розглядатимуть саме ті вимоги, які прямо зазначені в тексті.
Додатки до скарги
Самих слів недостатньо — позицію потрібно підтверджувати документами. Чим повніший і логічніший пакет додатків, тим легше органу підтримати вашу скаргу. Зазвичай додають:
-
копії постанов державного виконавця, які оскаржуються;
-
копії ваших попередніх заяв, звернень, скарг, на які не було реакції;
-
інші документи, що підтверджують обставини (довідки з банку про тип рахунку, виписки, листування, квитанції тощо).
Наприкінці документа зазначається дата та ставиться особистий підпис скаржника. Якщо скарга подається представником, до неї обов’язково додається оригінал або належним чином завірена копія ордера чи довіреності — без цього суд або орган ДВС просто не визнає його повноважень.
Скарга на державного виконавця (зразок)
Нижче ви можете завантажити зразок скарги у форматі Word, підготовлений на основі форми з офіційних ресурсів судової влади. Він є типовим, відповідає базовим вимогам законодавства, однак кожну конкретну ситуацію все одно потрібно описувати окремо.
Коли готується скарга на дії державного виконавця, зразок варто сприймати як каркас майбутнього документа. Ви можете сміливо використовувати загальну логіку викладу і послідовність блоків, але при цьому обов’язково замініть усі персональні дані на власні, впишіть актуальні реквізити вашого провадження та максимально конкретно опишіть обставини саме вашої справи, дії виконавця та свої вимоги.
Пам’ятайте: дослівне копіювання чужих формулювань без адаптації перетворює скаргу на суто формальний документ. У такому тексті не видно реальних порушень саме у вашій ситуації, а отже, і аргументація виглядає слабшою. Зразок — це лише допоміжний інструмент, який задає правильний напрямок, але не замінює індивідуальну роботу з фактами.
Закон прямо не забороняє використовувати адміністративний і судовий порядок паралельно. Але на практиці це не завжди розумно: процедури різні, строки й наслідки — теж. Краще визначити для себе основний шлях і вже під нього будувати стратегію, а не дублювати один і той самий текст у всі інстанції — це лише ускладнить контроль за справою та знизить ефективність ваших зусиль.
Так. Якщо ви загалом не заперечуєте проти виконання рішення, але вважаєте незаконним, наприклад, арешт певного майна, оцінку активів або порядок списання коштів, немає потреби ставити під сумнів усе провадження. У скарзі можна сфокусуватися лише на тих постановах чи діях, які ви реально вважаєте неправомірними.
Скарга — це інструмент для припинення порушення: скасування постанови, визнання дій чи бездіяльності незаконними, зобов’язання щось зробити або скасувати. Питання грошей — окрема історія. Відшкодування шкоди (збитків, упущеної вигоди тощо) можливе тільки через окремий позов до суду, де доводиться розмір шкоди та причинно-наслідковий зв’язок між нею і діями виконавця чи органу державної влади.
Про нашого експерта
Ігор Колошкін
Адвокат
Практикуючий адвокат із понад 15-річним досвідом, який поєднує глибоке розуміння державних механізмів із щоденною роботою з клієнтами. Ігор Колошкін має унікальний досвід роботи як у Державній податковій службі, так і в органах прокуратури, що дає йому системне бачення юридичних процесів — від оподаткування до захисту в кримінальних провадженнях.
Детальніше про автора