Перекази з картки на картку: все про податки й контроль для фізичних осіб у 2025 році

Щодня українці переказують мільйони гривень — друзям, рідним, волонтерам, на благодійність. Але водночас усе частіше з’являються побоювання: чи не доведеться тепер платити податок навіть за звичайний переказ дружині чи дитині?

У 2025 році фінмоніторинг справді посилився, а податкова отримала нові інструменти для пошуку незадекларованих доходів. Проте закон, який мав змінити правила гри для карткових переказів, скасували ще до його запуску. Тож сьогодні все працює за старими правилами — тими самими, що діють ще з 2011 року.

Та навіть за відсутності нових норм залишається чимало питань: коли переказ з картки на картку може привернути увагу податкової, що вважається доходом і як уникнути неприємних сюрпризів від ДПС.

Що важливо знати

➤ Не всі перекази оподатковуються. Без податку можна переказувати гроші близьким родичам, повертати борги, надавати допомогу військовим чи продавати б/в речі.

➤ Безпечної суми немає. Податкова може перевірити будь-який переказ, якщо банк позначить його як ризиковий.

➤ Банківські ліміти діють лише для банківських систем, не для податкової.

➤ Призначення платежів обов'язкове, навіть якщо переказуєте між власними картками.

➤ Податкова може перевіряти операції за останні три роки.

➤ Штрафів за перекази немає, але якщо суму визнають доходом — доведеться сплатити податки.

Коли перекази з картки на картку для фізичних осіб вважаються доходом та коли податки сплачувати не потрібно

Податкова служба вважає доходом майже всі кошти, які фізична особа отримує на свій рахунок. Це визначено у статті 164.1 Податкового кодексу України: будь-яке надходження може трактуватись як дохід, якщо воно не підпадає під спеціальні винятки.

Основні податки для фізичних осіб залишаються такими ж, як і раніше 18% податку на доходи та 1,5% військового збору (у більшості випадків).

Отже, за загальним правилом будь-який переказ з картки на картку може вважатися доходом, якщо не доведено інше. Втім, стаття 165 ПКУ передбачає низку винятків — випадків, коли перекази коштів не оподатковуються:

1. Перекази близьким родичам.
2. Повернення боргу.
3. Продаж власних уживаних речей.
4. Продаж продукції власного сільського господарства.
5. Соціальні виплати.
6. Допомога військовим і волонтерам.
7. Страхові виплати, відшкодування, повернення коштів за товар.
8. Переказ коштів ФОП на власну картку.
9. Операції з придбання державних облігацій.

Далі розглянемо детальніше кожен із цих випадків.

1. Перекази з картки на картку близьким родичам

Це один із найпоширеніших типів переказів — і водночас один із найменш зрозумілих для користувачів.  Податкова звільняє такі операції від оподаткування, але лише якщо отримувач — справді близький родич.

Хто вважається близькими родичами:

• 1-й ступінь спорідненості: батьки, чоловік/дружина, діти.
• 2-й ступінь спорідненості: дідусь, бабуся, рідні брати й сестри, онуки.

Хто не вважається близькими родичами: теща, тесть, свекруха, свекор, двоюрідні брати й сестри, зяті, невістки.

2. Повернення боргу

Якщо ви повертаєте борг, податки з цього платити не потрібно. Це не новий дохід, а кошти, які вже були зароблені й оподатковані раніше. Таке правило діє, якщо борг повернули протягом трьох років із моменту його виникнення. Але якщо борг не повернули або повернули лише частково — після трьох років він вважається прощеним, і тоді діє інша логіка оподаткування.

Що каже Податковий кодекс

Відповідно до статей 165.1.55 та 165.1 ПКУ, борг не вважається доходом, якщо кредитор за власним бажанням:

• Простив частину боргу, що не перевищує 25% мінімальної зарплати станом на 1 січня поточного року. У 2025 році мінімальна зарплата становить 8 000 грн, отже 25% — це 2 000 грн. Тобто, якщо прощена сума до 2 000 грн, податок не сплачується.
• Простив відсотки, комісії чи пеню — такі операції не вважаються доходом.
• Анулював основну суму боргу за іпотечним кредитом в іноземній валюті — це також виняток із оподаткування.

Якщо ж прощений борг перевищує 2 000 грн, він уже вважається доходом — і з нього потрібно сплатити податок.

Як це оформити правильно

Кредитор має повідомити боржника про прощення боргу — одним із способів: рекомендованим листом, особисто, під підпис або через договір про анулювання боргу.

Боржник у такому разі повинен сплатити податок на дохід та вказати суму у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

Як уникнути помилкових нарахувань

1. Оформіть договір позики або розписку. Це ваш доказ, що гроші — саме борг, а не дохід.
2. У призначенні платежу вказуйте: «Повернення боргу згідно з розпискою / договором №…».
3. Не дробіть повернення на десятки дрібних платежів. Велика кількість переказів може виглядати як нелегальне кредитування.

3. Продаж вживаних речей

Продаж речей, які вже були у використанні, — найспірніша тема для податкової. З одного боку, люди просто позбуваються непотрібного. З іншого — частина продавців фактично веде торгівлю без реєстрації ФОП.

Як це тлумачить закон

У Податковому кодексі немає чіткої межі, скільки речей і на яку суму можна продавати без податків. Формально будь-який продаж вважається отриманням доходу, але практика додає нюансів:

• якщо продається вживана річ, податок уже сплачено під час первинної покупки (ПДВ, мито тощо);
• якщо під виглядом «уживаної» продають нову саморобну річ (наприклад, швачка шиє речі на замовлення), податкова може вважати це підприємницькою діяльністю.

Позиція Верховного Суду

Суд роз’яснив: якщо фізична особа продає менше трьох речей на рік, це не є підприємницькою діяльністю. Однак така операція все одно вважається доходом, і податок з неї може бути нарахований — особливо якщо суми значні.

Як убезпечити себе

1. Зберігайте чеки, упаковки, гарантійні талони — вони підтверджують, що ви придбали товар раніше й податки вже сплачено.
2. Уникайте систематичного продажу — якщо оголошення з’являються регулярно, податкова може розцінити це як бізнес.
3. При переказі коштів від покупця зазначайте призначення: «Продаж уживаної речі (власного майна), чек №…».

4. Доходи від вирощеної сільськогосподарської продукції

Власноруч вирощена сільськогосподарська продукція — це не бізнес, а частина особистого селянського господарства. Тобто, якщо ви вирощуєте овочі, фрукти чи зелень на городі, присадибній або дачній ділянці — це ваш особистий дохід, який у більшості випадків не оподатковується.

Умови звільнення від податку

• Якщо сукупний дохід за рік не перевищує 12 мінімальних зарплат, податок не сплачується. У 2025 році це 96 000 грн.
• Якщо дохід перевищує цей ліміт, потрібно подати декларацію про майновий стан та доходи і сплатити податок лише з різниці.

Приклад: якщо за рік ви отримали 100 000 грн за продаж продукції, податок нараховується лише на суму перевищення — 4 000 грн, а не на весь дохід.

Що не входить у цю категорію

Земельний пай, орендована фермерська ділянка або діяльність у промислових масштабах — це вже господарська діяльність, і такі доходи оподатковуються за іншими правилами.

5. Соціальні та інші виплати

Більшість соціальних виплат в Україні не оподатковуються, адже вони спрямовані на підтримку громадян, а не на отримання прибутку. Таке звільнення передбачене статтею 165 Податкового кодексу України.

До неоподатковуваних належать:

• пенсії;
• аліменти;
• стипендії;
• допомога на поховання;
• соціальна допомога;
• страхові виплати та компенсації донорам.

Для таких виплат варто вказувати призначення платежу — наприклад, «соціальна допомога», «аліменти», «пенсія». Якщо можливо, відкрийте окремий рахунок для соціальних надходжень — це допоможе уникнути непорозумінь із податковою.

6. Допомога військовим та волонтерам

Під час воєнного стану держава повністю звільнила від податків усі перекази, спрямовані на допомогу Збройним силам, військовим і волонтерам. Але важливо правильно оформити такі платежі, щоб банк або податкова не віднесли їх до звичайних доходів.

Допомога військовим

Не оподатковуються перекази, адресовані учасникам бойових дій, військовослужбовцям та членам їхніх сімей.

Головна умова — усі кошти мають бути спрямовані саме на підтримку військовослужбовця: лікування, амуніцію, побутові потреби.

Донати волонтерам

Якщо ви надсилаєте кошти волонтеру — вони також звільняються від оподаткування, але лише якщо:

• волонтер внесений до Реєстру волонтерів, який веде ДПС;
• він веде облік отриманих пожертв і подає декларацію про майновий стан, вказуючи загальну суму надходжень.

Якщо волонтера в Реєстрі ще немає, але рахунок заблокували, можна долучитися до Реєстру постфактум, маючи підтвердження витрат (чеки, акти передачі допомоги тощо).

7. Страхові виплати, відшкодування, повернення коштів за товар

Податкова не вважає страховки, компенсації чи повернення коштів доходом, адже вони не створюють нового прибутку — це лише повернення вже витрачених грошей. Тому такі виплати не оподатковуються.

Наприклад:

• ви отримали компенсацію від страхової за пошкоджене авто;
• магазин повернув гроші за неякісний товар;
• продавець повернув кошти за замовлення, яке не відповідало опису.

У всіх цих випадках податків не буде, якщо правильно оформлені документи та зазначене призначення платежу.

Що потрібно для підтвердження:

8. Перекази зі свого ФОП-рахунку на власний картковий рахунок

Одне з найчастіших запитань серед підприємців — чи потрібно платити податки, якщо перевести гроші з ФОП-рахунку на власну картку.

Відповідь проста: ні, не потрібно. Ці кошти вже були оподатковані в межах вашої підприємницької діяльності (єдиний податок або загальна система). Такий переказ — це лише технічне переміщення грошей між вашими рахунками.

Водночас закон забороняє використовувати бізнес-рахунок ФОП для особистих витрат. Тому підприємці часто спершу перераховують кошти на особисту картку — і вже з неї оплачують покупки для себе.

9. Придбання державних облігацій

Останніми роками дедалі більше українців купують облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) — особливо через «Дію». Це безпечний інвестиційний інструмент, який держава спеціально звільнила від оподаткування, щоб заохочувати внутрішні інвестиції.

Отже, доходи від ОВДП не оподатковуються і не потребують декларування. Виплати за такими облігаціями не вважаються доходом фізичної особи — вони повністю звільнені від ПДФО і військового збору.

Втім, зберігати документи про придбання все одно варто — це допоможе у разі перевірок або при продажу облігацій:

• Сертифікат про придбання облігацій — підтверджує право власності.
• Виписка з депозитарію НБУ — фіксує фактичний дохід від розміщення облігацій.
• Призначення платежу — має містити посилання на джерело: «дохід від ОВДП», «купонні виплати за облігаціями».

Усі винятки, перелічені в цьому розділі — не нові.

Норми Податкового кодексу, які регулюють оподаткування переказів з картки на картку, діють ще з 2011 року. Змінились лише механізми фінмоніторингу: Державна податкова служба тепер має більше інструментів, щоб бачити ризикові перекази.

Тому головне правило залишається незмінним: якщо переказ має зрозуміле походження, чітке призначення і підтверджувальні документи — жодних податкових проблем не буде.

Чи може податкова побачити у ваших переказах «дохід»?

Наш юридичний аудит допоможе зрозуміти, як ДПС інтерпретує ваші транзакції — і що зробити, щоб уникнути донарахувань чи блокування рахунку.

Ви отримаєте:

↗ аналіз ризикових переказів;
↗ рекомендації щодо призначення платежів;
↗ шаблони розписок і договорів;
↗ поради, як відповісти на запит податкової.

Перевірити ризики

Як ДПС дізнається про перекази — механізми контролю

Формально закон про перекази не змінився — у Податковому кодексі немає нових правил, які зобов’язують платити податки за кожен переказ із картки на картку. Але можливості банків та податкової служби за останній рік змінилися кардинально.

У 2024–2025 роках держава суттєво розширила цифрову інфраструктуру фінансового моніторингу. Тепер банки, НБУ та небанківські платіжні сервіси обмінюються з ДПС даними про транзакції. Не всі ці системи працюють автоматично, але разом вони дозволяють бачити більшість переказів між фізичними особами.

Дані від НБУ

З 2024 року Національний банк України почав надавати ДПС дані про великі обсяги P2P-транзакцій (тобто переказів «з картки на картку»). Порогові суми, які можуть привернути увагу, — приблизно 700 000 грн на рік або 58 000 грн на місяць. Це не офіційна «межа безпеки», а лише орієнтир: перевірку можуть ініціювати й при менших сумах.

Як це виглядає на практиці:

Податкова надсилає людині лист із посиланням на дані НБУ, де вказано, що на її рахунок надійшло багато P2P-переказів на загальну суму близько 900 тисяч гривень на рік. ДПС просить пояснити походження коштів і ініціює документальну перевірку. За її результатами нараховують 18% ПДФО і 1,5% військового збору. У такій ситуації фізична особа має обрати: сплатити донарахування або оскаржити рішення в суді.

Фіскальні чеки ФКЧ-3

Це форма звітності, яку з 1 березня 2025 року зобов’язані формувати всі небанківські фінансові установи: платіжні сервіси, маркетплейси, NovaPay, системи еквайрингу для онлайн-магазинів тощо.

У цих чеках з’явилася нова графа — «отримувач платежу», де вказується повне ім’я та ідентифікаційний код (ІПН) особи. Тепер податкова бачить усі фіскальні чеки та може легко порахувати обіг коштів за певним отримувачем.

Для користувачів це означає: навіть якщо ви отримуєте оплату через популярний сервіс доставки або онлайн-платежів, інформація про транзакцію автоматично потрапляє до бази ДПС.

Меморандум між ДПС, Держфінмоніторингом і Бюро економічної безпеки 

У березні 2025 року ДПС, Держфінмоніторинг і Бюро економічної безпеки (БЕБ) підписали меморандум про обмін інформацією. Його текст офіційно не опублікований, але відомо, що документ дозволяє трьом органам оперативно передавати один одному дані про великі або підозрілі фінансові операції.

Фактично це означає, що податкова більше не працює «в темряві»: якщо банк або фінмоніторинг виявляють великі суми переказів без чіткої підстави, інформація миттєво потрапляє до ДПС і БЕБ.

Як це виглядає на практиці:

1. Ви здійснюєте переказ на велику суму.
2. Банк просить пояснити походження коштів.
3. Якщо підтвердження немає — рахунок можуть тимчасово заблокувати.
4. Банк повідомляє про інцидент до Держфінмоніторингу, а далі дані потрапляють до податкової та БЕБ.

Поки що це не масова практика, але такі кейси вже з’являються. У перспективі, коли механізм обміну даними запрацює повною мірою, кількість перевірок може зрости.

Контрольні закупки та розкриття банківської таємниці через суд

Контрольні закупки — один із найефективніших інструментів, яким податкова сьогодні користується для виявлення «тіньових» продавців. Їх проводять за схемою «таємного покупця», і під прицілом — усі, хто приймає оплати на особисту картку за товари чи послуги: дошки оголошень, OLX, Instagram-магазини, Telegram-канали тощо.

Як це працює

1. Податківець замовляє товар або послугу під виглядом звичайного покупця.
2. Продавець надає номер особистої банківської картки для оплати.
3. Податківець здійснює переказ і отримує банківську квитанцію.
4. Ця квитанція стає доказом можливого доходу, який не був задекларований.

Після цього ДПС звертається до суду, щоб отримати дозвіл на розкриття банківської таємниці відповідно до статті 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність». Суд розглядає матеріали і, як правило, стає на бік податкової, адже наявність переказу з особистої картки — вже ознака господарської діяльності.

Що відбувається після рішення суду

1. Податкова отримує доступ до інформації про всі рахунки фізичної особи.
2. Аналізує рух коштів, кількість надходжень і їх регулярність.
3. Якщо продажі мають системний характер —
   • донараховується 18% ПДФО і 1,5% військового збору,
   • або відкривається провадження про ведення діяльності без реєстрації ФОП.

Додаткові інструменти ДПС

Окрім контрольних закупок, податкова може:

• здійснювати перехресні звірки із звітністю 4ДФ (дані контрагентів);
• використовувати дані з РРО/ПРРО, якщо продаж був оформлений фіскально.

Як себе убезпечити

• Не приймайте оплату за товари чи послуги на особисту картку.
• Для продажів в інтернеті використовуйте офіційні сервіси з видачею чека або зареєструйте ФОП.
• Зберігайте листування, чеки та докази, що продаж був одноразовим або не мав комерційного характеру.

Інформаційні запити та виклики до податкової

Податкова служба може отримати інформацію про ваші фінансові операції навіть без суду та без фінмоніторингу. Для цього в неї є власні інструменти, передбачені Податковим кодексом України — виклики та інформаційні запити.

Виклик до податкової

Згідно зі статтею 211 Податкового кодексу, ДПС має право запрошувати будь-якого платника податків — фізичну особу, підприємця чи компанію — для надання пояснень щодо:

• сплати податків;
• походження коштів;
• дотримання вимог податкового законодавства.

Виклик може бути у формі письмового запрошення або повідомлення. На практиці це означає, що вам можуть зателефонувати або надіслати лист із проханням з’явитися до податкової. Це ще не перевірка, але ігнорувати таке запрошення небажано.

Інформаційний запит (стаття 73 ПКУ)

Він дозволяє ДПС письмово звернутися до вас із проханням надати інформацію, документи або пояснення щодо вашої діяльності.

Як діяти:

1. Перевірте, чи містить запит підставу — наприклад, посилання на конкретний факт або перевірку.
2. Якщо підстава відсутня — ви можете відповісти аргументованою відмовою.
3. Не ігноруйте запит, але й не надавайте документи автоматично.
4. Якщо у ДПС справді є докази порушень — перевірку призначать окремо, незалежно від вашої відповіді на запит.

Пам’ятайте, що найкраща стратегія при таких зверненнях — зберігати спокій, відповісти грамотно, перевірити підстави та за потреби проконсультуватися з юристом.

Не витрачайте час на здогадки

Отримай відповідь юриста Advokat Market за своїм випадком — просто, без «можливо» і «здається».

Звернутись онлайн

Ліміти й технічні обмеження на переказ коштів з картки на картку (контекст 2025 року)

Багато користувачів досі плутають банківські ліміти з податковими обмеженнями.

Насправді це різні речі.

➢ Банк лише технічно контролює рух коштів — скільки ви можете переказати чи зняти за день.

➢ Податкова не встановлює лімітів, але може зацікавитись походженням коштів (будь-то переказ 15 000 грн чи 100 000 грн), якщо операції виглядають підозріло.

Ліміти для внутрішніх операцій (гривневі картки)

У 2025 році банки застосовують такі середні обмеження для фізичних осіб:

• Зняття готівки (банкомати, каси) — до 100 000 грн на добу.
• Переказ із картки на картку (P2P) — до 100 000 грн на добу
  (раніше діяло 150 000 грн).

Ці межі можуть відрізнятися залежно від банку, але у більшості фінустанов саме такі. Обмеження запроваджені для безпеки клієнтів і моніторингу великих грошових потоків.

Ліміти для операцій за кордоном

Для валютних і гривневих карток, які використовуються поза Україною, діють такі орієнтовні межі:

• Розрахунок гривневою карткою за кордоном — до 100 000 грн на місяць.
• P2P-переказ із валютної картки — до 100 000 грн на місяць.

Такі обмеження визначає Національний банк України у межах валютної політики та контролю за відтоком капіталу.

Строки давності та приклади розрахунку

Закон встановлює чіткий строк давності для податкових перевірок переказів коштів з картки на картку — 3 роки. Після його спливу ДПС уже не має права донараховувати податки за старими переказами.

Як це працює на практиці

Відлік трьох років починається не з моменту переказу, а з граничної дати подання декларації за рік, у якому він був здійснений.

Приклад для розуміння:

Тобто якщо ви отримали переказ у грудні 2025-го, податкова може цікавитись ним аж до серпня 2029 року.

Пам’ятайте!

«Лист щастя» від податкової може прийти через кілька років після операції. Наприклад, переказ був у 2025-му, а вимогу пояснити походження коштів ви отримали лише у 2028-му. За цей час знайти чеки, листування чи підтвердження буває майже неможливо.

У поодиноких випадках строк перевірки можуть продовжити до 7 років — зокрема, якщо мова йде про кримінальне провадження чи ухилення від сплати податків. Але для більшості фізичних осіб діє саме 3-річний строк давності.

Ризики та штрафи за перекази коштів з картки на картку

Штрафу «за сам переказ коштів» не існує. Жоден закон не карає людину лише за те, що вона переказала гроші родичу чи отримала платіж на картку. Але якщо податкова визнає цей переказ доходом, тоді з’являються фінансові, адміністративні та репутаційні наслідки. 

 1. Фінансові наслідки

Донарахування податку

Якщо переказ визнають доходом, потрібно сплатити 18% ПДФО та 1,5% військового збору. Наприклад, за переказ у 100 000 грн доведеться доплатити 19 500 грн.

Це правило поширюється навіть на ФОПів, якщо гроші отримані на особисту картку — тоді вони оподатковуються як звичайний дохід фізичної особи.

Штраф за несплату податку на доходи фізичних осіб 

Якщо це зроблено неумисно:

• затримка до 30 днів — 10% від суми боргу;
• затримка більш як 30 днів — 20% від суми боргу;
• якщо доведено, що несплата умисна — від 25% від суми боргу.

Пеня 

Починає нараховуватись після 90 днів від граничного терміну сплати податку. Вона розраховується за формулою:

облікова ставка НБУ × 120%

Приклад: на жовтень 2025 року облікова ставка НБУ становить, наприклад, 13% річних. Пеня за податковий борг рахується як 120% від цієї ставки, тобто: 13% × 1,2 = 15,6% річних. Тобто якщо ви заборгували податок 10 000 грн, пеня за рік прострочення становитиме близько 1 560 грн.

Ніби сума невелика, але через кілька років прострочення загальний борг може зрости в рази.

 2. Адміністративні ризики

Визнання «прихованої підприємницької діяльності»

Якщо податкова виявить системність переказів — може кваліфікувати це як ведення бізнесу без реєстрації. Штраф — від 17 000 до 34 000 грн.

Блокування рахунку

У рамках фінмоніторингу банк має право тимчасово заблокувати рахунок, якщо не може підтвердити походження коштів або бачить підозрілі перекази. Іноді рахунок блокується «до з’ясування обставин» — тобто на невизначений термін.

Розкриття банківської інформації

Маючи квитанцію про переказ, ДПС може через суд отримати доступ до всіх ваших рахунків і перевірити інші операції. Тому навіть один сумнівний платіж може запустити масштабну перевірку.

3. Репутаційні та побічні наслідки

Репутаційні втрати

Заблоковані рахунки — це заблоковані гроші.  Ви не зможете оплатити оренду, податки чи розрахуватись із партнерами. Для підприємців це означає втрату довіри контрагентів.

Ризик для ФОПів

Якщо податкова виявить додатковий дохід (наприклад, +300 000 грн), він може бути доданий до вашої офіційної виручки. Якщо після цього річна сума перевищить ліміт (наприклад, 5 921 400 грн для 2 групи ЄП), вас можуть перевести на 3 групу або навіть на загальну систему оподаткування.

Перекази з картки на картку самі по собі не є порушенням, але кожен із них може стати предметом уваги податкової — особливо якщо немає підтверджень, що це не дохід. Уникнути проблем реально: достатньо грамотно оформлювати операції й зберігати базові документи. Щоб спростити це, ми підготували короткий практичний чекліст безпечних переказів з карти на карту.

Практичний чекліст безпечних переказів

Податкові наслідки переказу з картки на картку фізичної особи не завжди передбачувані. Дотримання лімітів не гарантує безпеки, адже ДПС оцінює кожну ситуацію окремо. Тому навіть звичайний переказ може викликати питання, якщо виглядає підозріло.

Щоб мінімізувати ризики — дотримуйтесь кількох простих правил:

1. Завжди вказуйте призначення платежу. Чітко прописуйте, за що саме надходять або відправляються кошти: «повернення боргу», «аліменти», «благодійна допомога військовим» чи навіть «переказ прибутку від діяльності ФОП на власну картку».
2. Зберігайте підтвердні документи. Вони допоможуть довести, що гроші не є доходом:
   • розписки або договори позички;
   • договори купівлі-продажу вживаних речей;
   • рішення суду про аліменти;
   • свідоцтво про спорідненість;
   • скриншоти чи електронне листування, якщо офіційних документів немає.
3. Зареєструйте ФОП, якщо продаєте регулярно. Навіть продаж кількох товарів на OLX або Instagram може виглядати як бізнес. Реєстрація ФОП — це простіше і безпечніше, ніж потім доводити, що ви «не підприємець».
4. Не дробіть платежі. Якщо повертаєте борг — робіть один переказ на місяць, а не 5 дрібних. Регулярність — головна ознака підприємницької діяльності.
5. Волонтерите чи допомагаєте армії — зареєструйтесь офіційно. Внесення до Реєстру волонтерів убезпечує від податкових претензій і підвищує довіру з боку донаторів.
6. Відповідайте на запити банку чи ДПС. Не ігноруйте повідомлення або листи — краще дати коротке аргументоване пояснення, ніж чекати перевірки. Якщо сумніваєтесь — зверніться до юриста чи бухгалтера.
7. Оцінюйте ризиковість операцій. Наприклад, якщо друг купує у вас велосипед за 20 000 грн і хоче заплатити кількома переказами — подумайте, як ви доведете походження цих грошей. Іноді простіше прийняти оплату готівкою, скласти коротку розписку чи договір про купівлю-продаж.

Перекази з картки на картку для фізичних осіб — це частина нашого повсякденного життя, але саме дрібниці визначають, чи стане такий переказ об’єктом податкової уваги. 

Чітке призначення, документи та уважність до деталей — найкраща профілактика будь-яких проблем!

Перекази на картку — не вирок

Якщо ДПС зацікавилась вашими операціями — не панікуйте. Ми допоможемо підготувати документи й пояснення.

Отримати консультацію