Чи можна сьогодні виписати людину без її згоди: що дозволяє закон і як це працює на практиці

Питання зняття з реєстрації місця проживання без згоди давно вийшло за межі «формальної прописки» й напряму впливає на угоди з нерухомістю, доступ до соціальних виплат, медичної допомоги та навіть воєнний облік.

Власники все частіше стикаються з ситуаціями, коли в їхньому житлі зареєстрована людина, яка роками там не живе, не сплачує комунальні послуги й блокує будь-які операції з майном. Водночас інші ризикують опинитися «примусово виписаними», поки вони за кордоном, на службі чи лікуванні. Помилка в таких питаннях загрожує не лише сімейним конфліктом, а й судовими спорами, зірваними угодами та втратою базових прав на житло.

У цьому матеріалі зібрано актуальні відповіді на запитання (у тому числі й чи можна виписати людину без її згоди), які хвилюють і власників житла, і тих, хто може опинитися перед загрозою примусової виписки. Далі поетапно розглянемо, коли це можна зробити через ЦНАП, у яких випадках — лише через суд, і що варто знати кожній зі сторін у конкретних ситуаціях.

Потрібно розібратися зі зняттям з реєстрації без згоди?

Юристи онлайн‑сервісу Advokat Market щодня працюють із житловими спорами, випискою через ЦНАП і судовими справами про виселення. Перша консультація допоможе зрозуміти, які у вас права, які ризики несе примусова виписка й який спосіб дій обрати саме у вашій ситуації.

Отримати безкоштовну консультацію

На чому ґрунтується право «виписати»?

Люди за звичкою говорять «виписати людину», коли йдеться про зняття її з місця реєстрації. Водночас в українському законодавстві терміну «прописка» більше не існує: інститут прописки визнали таким, що суперечить Конституції, та скасували ще на початку 2000-х років. Натомість було запроваджено сучасний підхід — реєстрацію місця проживання за конкретною адресою.

У самій назві вже закладена вказівка на адміністративну дію: реєстрація — це внесення відомостей до відповідного реєстру. Відповідно, «виписка» або перереєстрація означає вилучення запису з реєстру або зміну таких відомостей.

Нормативна база

Законодавчо процес реєстрації та зняття з реєстрації ґрунтується одразу на кількох актах:

1. Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» — встановлює обов’язок реєстрації за місцем проживання чи перебування та визначає загальні правила і підстави для зняття з реєстрації.
2. Постанова Кабміну №265 — внесла ключові зміни до Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання», дозволивши знімати людину з реєстрації без її особистої присутності та згоди, але із встановленням чітких обмежень і винятків.
3. Статті 116 та 157 Житлового кодексу України — передбачають підстави для примусового виселення (не лише зняття з реєстрації) через суд, зокрема й членів сім’ї власника житла.
4. Стаття 391 Цивільного кодексу України — закріплює право власника вимагати усунення будь-яких перешкод у користуванні своїм майном, у тому числі житлом.

Теоретично могло б вистачити й одного документа, проте різноманітність житлових ситуацій показує: для правильного вирішення спорів потрібно враховувати всі ці нормативно-правові акти в комплексі.

Якими способами можна зняти людину з реєстрації?

У 2025 році зняття з реєстрації місця проживання, у тому числі без згоди зареєстрованої особи, можливе лише двома способам — в адміністративному та судовому порядку.

В адміністративному порядку потрібно звернутися до органу реєстрації відповідної територіальної громади або до ЦНАПу. У типових ситуаціях, коли йдеться про повнолітню дієздатну особу та відсутні спірні питання, зняття з реєстрації відбувається як стандартна технічна процедура за формальними критеріями.

Ускладнені випадки — коли є діти, конфлікт інтересів, незгода сторін, потреба зняти з реєстрації співвласника, відсутнього тривалий час або зниклого безвісти — не охоплюються базовими адміністративними алгоритмами й вирішуються виключно через суд.​

Корисно знати!
До 7 лютого 2022 року примусово зняти людину з реєстрації місця проживання можна було лише через суд, незалежно від складності ситуації. За таких правил власник або квартиронаймач (якщо квартира не була приватизована й існував ордер) подавали позов про втрату права користування житлом і зняття з реєстрації, а до справи обов’язково залучалась міграційна служба для захисту осіб, яких не можна було виписувати. Після змін, що діють станом на кінець 2025 року, частину типових ситуацій переведено в адміністративну площину: власник може ініціювати «виписку» без згоди особи, але лише за чітко визначених умов. Такий спрощений порядок застосовують тоді, коли статус людини щодо житла зрозумілий, вона не належить до захищених категорій, а відкритого спору між сторонами немає.

Спосіб 1. Коли власник може виписати без згоди та суду

У частині життєвих ситуацій власнику не потрібно йти до суду, чекати місяцями на рішення й витрачати ресурси на конфлікт — закон дозволяє виписати людину без її згоди та присутності в адміністративному порядку. 

У таких випадках достатньо:

• зібрати базовий пакет документів: паспорт, документ про право власності та квитанцію про сплату адміністративного збору (за кожну особу — окрема оплата);
• заповнити заяву про зняття з реєстрації місця проживання;
• подати її разом із документами до органу реєстрації або ЦНАПу у встановлений спосіб (особисто чи через представника).

Хто може подати заяву

Звернутися із заявою про зняття з реєстрації іншої особи можуть:​

• безпосередній власник житла;
• усі співвласники — якщо власників декілька, потрібна згода кожного;​
• повнолітня особа;
• законний представник неповнолітньої особи;​
• власник, який володів цим житлом на момент реєстрації особи й залишається власником на момент подання заяви.

Останній пункт потребує додаткового пояснення. Йдеться про те, що ви можете ініціювати виписку іншої людини через ЦНАП тільки якщо були власником житла вже на момент її реєстрації. Якщо ж ви отримали нерухомість «із прописаною» особою (наприклад, придбали квартиру, де хтось уже зареєстрований), застосувати цей механізм щодо неї не вдасться без додаткових юридичних кроків — у таких випадках найчастіше доводиться звертатися до суду.

Які обмеження має адміністративна «виписка»

Адміністративний порядок застосовують лише тоді, коли в ситуації немає «червоних прапорців», які блокують спрощену процедуру зняття з реєстрації. Насамперед йдеться про те, що людину не можна зняти з реєстрації, якщо вона: 

• є власником або співвласником цього житла;
• належить до окремих категорій із додатковим захистом — зокрема, є неповнолітньою дитиною власника (її можна виписати лише із залученням другого з батьків) або, наприклад, військовослужбовцем чи іншою вразливою особою, для яких закон встановлює спеціальні гарантії.

Як працює ЦНАП під час адміністративної «виписки»

Орган реєстрації діє за формальною процедурою: перевіряє особу заявника й документи на житло, звіряє дані в реєстрах та оцінює наявність законних підстав для зняття з реєстрації або для відмови.

ЦНАП не з’ясовує, хто фактично проживає за адресою, не досліджує конфлікт між сторонами й не оцінює поведінку чи «вину» когось із учасників ситуації. 

Якщо формальні вимоги закону виконані, запис у реєстрі змінюють і особу знімають з реєстрації; якщо виявляються обмеження, у знятті відмовляють, і далі питання можна вирішувати тільки через суд.

Спосіб 2. Коли виписати людину можна тільки через суд

Адміністративний порядок примусового зняття з реєстрації — це спрощений механізм для простих, неконфліктних ситуацій. Якщо щодо житла є спір, зачіпаються захищені категорії або наслідки можуть вплинути на право людини на житло й соціальний захист, питання вирішують виключно в суді.

Типові ситуації для судової «виписки»

1. Колишні члени сім’ї власника. Йдеться про другого з подружжя або дорослих дітей, які залишилися зареєстрованими в житлі після розірвання сімейних стосунків. Ускладнюють ситуацію випадки, коли особу було зареєстровано під час приватизації житла або в межах іпотеки (як співпозичальника чи члена сім’ї власника).​
2. Тривала відсутність без домовленості. Захист від виселення не є безстроковим: позиція власника посилюється, якщо людина фактично не проживає в житлі щонайменше шість місяців, а на практиці — рік і більше, не бере участі в оплаті комунальних послуг та утриманні майна.​
3. «Приписані як спадщина». Коли житло отримують не через купівлю-продаж, а у спадщину, за договором дарування чи іншим правочином, у ньому можуть залишатися зареєстрованими сторонні особи. У таких випадках до суду зазвичай подають позов про усунення перешкод у користуванні майном і зняття цих осіб з реєстрації.​
4. Несплата комунальних послуг. Підставою для зняття з реєстрації може бути повна несплата комунальних послуг протягом шести місяців і більше. Водночас навіть один, формально невеликий платіж руйнує цю підставу й ускладнює доведення порушення в суді.​
5. Аморальний спосіб життя. Якщо людина систематично створює конфлікти, псує майно, зловживає алкоголем або іншими речовинами й становить небезпеку для сусідів, власник може вимагати її виселення через суд. Ключовою є наявність підтверджень: виклики поліції, адміністративні протоколи, письмові скарги сусідів та інші докази поведінки.​
6. Реєстрація колишнього власника. Зазвичай колишнього власника можна зняти з реєстрації після переходу права власності. Складнощі виникають переважно з іпотечним майном, коли умови кредиту або обтяження накладають додаткові обмеження на виселення.​
7. Діти та вразливі особи. Коли йдеться про неповнолітніх, людей на тривалому лікуванні, осіб з інвалідністю, пенсіонерів чи інших соціально вразливих осіб, наслідки зняття з реєстрації напряму впливають на їхнє право на житло та державні гарантії. У таких справах суд часто залучає органи опіки та піклування й особливо ретельно оцінює ризики порушення прав.

Окремо суд може розглядати позови про зняття з реєстрації та виселення у разі фіктивної реєстрації, використання житла не за призначенням (наприклад, як виробниче чи комерційне приміщення) або визнання будинку аварійним.

Як суд оцінює ситуацію

Незалежно від формальної підстави, суд з’ясовує, чи зберігає людина реальний зв’язок із житлом і чи не призведе зняття з реєстрації до порушення її базових прав. До уваги беруть, зокрема:

• тривалість фактичної відсутності;
• участь у сплаті комунальних послуг і витрат на утримання житла;
• наявність в особи іншого житла або реальної можливості проживання в іншому місці;
• поведінку сторін, у тому числі за даними поліції та інших органів;
• наявність дітей чи належність до категорій, які закон захищає від примусового зняття з реєстрації.

Через це розгляд подібних справ зазвичай триває щонайменше два-три місяці, а іноді й довше, залежно від складності доказів та позиції сторін.

Юридичні наслідки рішення суду

Рішення суду — ключовий документ, який визначає правовий статус як для власника житла, так і для особи, яку намагаються виписати.

Кого не можна виписати просто так: «захищені категорії»

Категорії осіб, яких не можна виписати в адміністративному порядку, не є новою нормою — їх перелічено в Житловому кодексі, а нові правила лише деталізували окремі випадки, зокрема щодо дітей до 14 років. Для кожної такої категорії закон встановлює додаткові запобіжники: обов’язкову особисту згоду, участь органів опіки та піклування або необхідність звернення до суду.

Власник і співвласник

Неможливість зняти з реєстрації власника або співвласника за заявою через орган реєстрації прямо випливає з того, що їхня реєстрація прив’язана до права власності. Поки існує право власності, зберігається й можливість бути зареєстрованим у цьому житлі. Навіть якщо один зі співвласників фактично не проживає за адресою, ЦНАП на адміністративному рівні не має повноважень розв’язувати такі ситуації. 

Неповнолітні діти

Питання проживання й реєстрації дітей жорстко пов’язані з батьками або законними представниками. Дитину за жодних умов не можна виписати «окремо від дорослих»:

• вона виписується разом з одним із батьків; або
• залишається зареєстрованою там, де зареєстрований хоча б один з батьків.

Якщо власник подає заяву про зняття з реєстрації батьків чи законних представників дитини, у типових випадках вона має бути знята з реєстрації разом з ними. При цьому норми залежать від віку:

• діти до 14 років — виписати можна лише разом з одним із батьків і за згодою другого;
• діти від 14 до 18 років — зняття з реєстрації можливе за згодою хоча б одного з батьків чи законних представників.

Якщо дитина є сиротою або позбавлена батьківського піклування, її вік не має значення: будь-яка зміна місця реєстрації можлива лише за погодженням з органом опіки та піклування. Закон досить детально регулює порядок зняття з реєстрації дітей, тому «тихо» виписати дитину без помітних наслідків у майбутньому практично нереально.

Корисно знати!
Законом передбачена можливість подання заяви про зняття з реєстрації в електронній формі з використанням КЕП: або одночасно обома батьками (для дітей до 14 років), або самою дитиною після досягнення відповідного віку. На практиці ця опція поки що майже не використовується через технічні обмеження реалізації.

Інші вразливі категорії

До інших категорій, чиє право на місце реєстрації закон захищає додатково, належать:

• мобілізовані чи призвані на військову службу;
• особи, які перебувають у полоні;
• ті, хто знаходиться на стаціонарному лікуванні;
• особи, що тимчасово перебувають за кордоном (відрядження, експедиція, рейс тощо);
• мешканці закладів для людей з інвалідністю;
• особи, які проживають у будинках для літніх людей;
• ті, хто відбуває покарання в місцях позбавлення волі;
• особи з повною чи обмеженою недієздатністю.

Щодо всіх цих категорій закон виходить із презумпції: знімати з реєстрації без чітких гарантій захисту їхніх прав не можна. Водночас механізм контролю за дотриманням цих обмежень не ідеальний: орган реєстрації не завжди має інструменти, щоб перевірити, наприклад, чи людина перебуває на лікуванні або у закладі соціального захисту.

Тому на практиці не можна стверджувати, що, скажімо, пенсіонера чи людину з інвалідністю ніколи не випишуть через ЦНАП — формально це інколи відбувається. Однак подібні рішення несуть високий ризик подальшого оскарження в суді та їх скасування.

Якщо щодо такої особи є реальні підстави для зняття з реєстрації, а людина має інше житло й не опиниться на вулиці, безпечніше одразу використовувати законний шлях — через суд. Це зменшує ймовірність того, що виписку визнають незаконною, а власник отримає додаткові проблеми замість «швидкого вирішення питання».

Що робити власнику, який хоче виписати людину без згоди?

Перед тим як робити будь-які кроки й шукати, чи можна виписати людину без її згоди через ЦНАП або готувати позов, варто подивитися на ситуацію очима суду та органу реєстрації. Завдання на цьому етапі — чесно відповісти на запитання: чи це простий технічний кейс, чи вже повноцінний конфлікт про право на житло.

Крок 1. Зрозуміти, з ким ви маєте справу

Поставте собі кілька конкретних запитань:

1. Хто ця людина для житла юридично?
2. Чи належить вона до захищених категорій?
3. Чи живе вона фактично за адресою, чи просто «висить у реєстрі»?
4. Чи є там зареєстровані неповнолітні діти?

Якщо в цих відповідях з’являються слова «співвласник», «дитина», «військовий», «на лікуванні» — це сигнал, що простим зверненням до ЦНАПу справа навряд чи закінчиться.

Крок 2. Визначити, чи є сенс у ЦНАП

Логіка проста:

• Є лише повнолітня, дієздатна особа, яка не є співвласником, не належить до захищених категорій і давно не живе в помешканні — це кандидат для адміністративної «виписки».
• Є хоч один «червоний прапорець» — шанси на успіх у ЦНАПі різко падають, а ризик судового оскарження зростає.

На цьому етапі варто не стільки «знайти лазівку», скільки зрозуміти, чи не створює звернення в ЦНАП додаткових ризиків: скасування рішення в суді, зустрічного позову, зірваної угоди з продажу.

Крок 3. Якщо все-таки пробуєте адміністративний шлях

Якщо ваша ситуація виглядає як «простий кейс», підготуйтеся так, щоб звести до мінімуму технічні відмови:

• заздалегідь узгодьте позицію зі співвласниками (якщо вони є) і домовтеся, як вони підтвердять згоду;
• перевірте, що документи на право власності «чисті» (без очевидних спорів, арештів, застережень у договорах);
• зберіть максимум даних про особу, яку плануєте виписати: це дозволить уникнути ситуації, коли ЦНАП не може ідентифікувати людину через «дірки» в реєстрах.

Якщо ЦНАП відмовив — не сприймайте це як поразку. Це радше безкоштовна діагностика: ви отримали підказку, де саме ваша ситуація виходить за рамки «простого випадку». Це те, що юрист потім використає для правильного формулювання позову.

Крок 4. Якщо з самого початку очевидно, що без суду не обійтись

Коли вже на старті зрозуміло, що є діти, конфлікт чи інші чутливі фактори, найцінніше, що можна зробити — не втрачати час на сумнівні спроби через ЦНАП, а почати збирати доказову базу:

• Акти про фактичну відсутність за адресою. Їх можуть складати ЖЕК, ОСББ, староста, квартальний чи інший уповноважений представник будинку/громади; бажано, щоб такі акти фіксували відсутність людини щонайменше за 6 місяців до звернення до суду.
• Свідчення сусідів. Домовтеся хоча б з двома сусідами, які постійно проживають поруч і можуть підтвердити, що людину не бачили за цією адресою протягом тривалого часу.
• Фінансові документи щодо житла. Квитанції про сплату комунальних послуг за останні 6–12 місяців, які показують, хто фактично утримує житло; за потреби — виписки від постачальників послуг, де видно відсутність платежів з боку особи, яку плануєте виписати.
• Довідка про зареєстрованих осіб. Вона підтверджує, хто саме офіційно має реєстрацію в цьому житлі на момент звернення.
• Матеріали поліції та інших органів. Якщо були конфлікти, виклики поліції, складені адміністративні протоколи щодо агресивної чи небезпечної поведінки — їхні копії стають важливим аргументом.
• Підтвердження наявності іншого житла. Якщо людина має інше місце проживання або власну нерухомість, будь-які документи про це (витяги з реєстрів, договори, довідки) суттєво посилюють позицію власника.

Це не «робота для юриста», це базова гігієна власника, який планує судитись за житло. Юристу буде простіше захищати вашу позицію, якщо ви не обмежитеся лише фразою «він тут не живе вже 10 років», а покажете це документами й свідками.

Крок 5. Оцінити момент, коли краще зупинитися й порадитися

Якщо у вашій ситуації одночасно є:

• дитина або інший вразливий член сім’ї;
• співвласник із власною позицією;
• історія конфліктів, погроз, «домовленостей без паперів»;
• план продажу, іпотеки чи іншої великої угоди;

— це той випадок, коли самостійні експерименти зі «швидкою випискою» можуть коштувати значно дорожче, ніж одна адресна консультація. Краще один раз отримати чіткий план дій, ніж потім відмотувати назад незаконну виписку або пояснювати покупцю, чому в історії квартири з’явився судовий спір.

Отримати персональну консультацію щодо вашої ситуації

Що робити людині, яку вже виписали або намагаються виписати?

Крок 1. Переконатися, що вас справді виписали

Спершу важливо не здогадуватися, а мати підтвердження. Про примусове зняття з реєстрації можна дізнатися зі сповіщення в застосунку «Дія» (працює лише для тих, у кого актуальні дані в реєстрі та встановлений застосунок). Частіше люди отримують інформацію від родичів, нового власника житла або випадково — під час звернення до ЖЕКу чи ЦНАП.

Щоб перевірити інформацію, варто:

• замовити витяг про місце проживання (у ЦНАПі або через електронний сервіс «Дія»);
• попросити надати копію рішення чи документа, на підставі якого вас зняли з реєстрації;
• з’ясувати, хто ініціював виписку: власник, співвласники, орендодавець, орган опіки, виконавець судового рішення.

Без цих даних складно оцінити, чи є у вас підстави щось оскаржувати.

Крок 2. Оцінити, чи є сенс боротися

Далі варто чесно відповісти на запитання: чи дає ваш статус реальні аргументи проти виписки. Допоможуть такі орієнтири:

1. Боротися за відновлення реєстрації зазвичай потрібно, якщо:
   • ви є власником або співвласником житла;
   • фактично проживаєте за цією адресою (або нещодавно виїхали), сплачуєте комунальні послуги, берете участь в утриманні житла;
   • за вашою адресою зареєстровані неповнолітні діти;
   • ви належите до захищених категорій.
2. Якщо ж ви не власник і не співвласник, давно фактично не проживаєте в цьому житлі та не сплачуєте комунальні послуги й не утримуєте його — шанси на відновлення реєстрації будуть нижчими, і варто паралельно думати про альтернативне житло.

Крок 3. Спробувати виправити ситуацію без суду

Якщо виписку провели адміністративно і очевидно, що орган реєстрації не врахував важливі обставини, інколи можна:

• подати письмовий запит із вимогою пояснити підстави зняття з реєстрації;
• подати скаргу на дії посадових осіб, виклавши факти: ваше право власності, фактичне проживання, наявність дітей, належність до захищених категорій.

У простих помилкових випадках це може спрацювати як швидкий спосіб «відкотити» неправильне рішення без судового процесу.

Крок 4. Готуватися до суду, якщо помилки не виправляють

Якщо орган реєстрації відмовляється змінювати рішення або виписку використали як частину конфлікту (наприклад, перед продажем житла), далі працює тільки судовий шлях. У позовних вимогах зазвичай просять:

• визнати незаконним рішення про зняття з реєстрації/виселення;
• відновити право користування житлом;
• зобов’язати відновити реєстрацію за попередньою адресою.

Щоби не втрачати час, варто одразу збирати докази, які показують ваш реальний зв’язок із житлом:

• документи про право власності або частку;
• квитанції про оплату комунальних послуг за останні місяці;
• акти від ЖЕКу/ОСББ або старости про фактичне проживання/відсутність;
• свідчення сусідів, які можуть підтвердити, що ви дійсно там живете (або жили до недавнього часу);
• копії протоколів поліції та інших документів, якщо були конфлікти, спроби тиску, «тиха» виписка під час вашої відсутності.

Особливо важлива швидкість, якщо є ризик, що житло вже готують до продажу: після переходу права власності доводити незаконність виписки значно складніше.

Коли без юридичної консультації краще нічого не робити

Є ситуації, в яких самостійні спроби «швидко виписати» або «якось домовитися» створюють більше проблем, ніж одна вчасна консультація з юристом.

1. Якщо ви власник і хочете виписати без згоди

Особливо обережними варто бути, коли:

1. Плануєте продаж і поспішаєте з випискою. Власник готує угоду й намагається максимально швидко зняти з реєстрації всіх, хто приписаний у житлі, включно з дітьми або соціально вразливими родичами.
2. Подаєте заяву в ЦНАП, знаючи про незгоду. Власник звертається із заявою, розуміючи, що людина буде проти й потенційно готова йти до суду.
3. Уже отримали відмову й шукаєте «лазівки». ЦНАП відмовив у знятті з реєстрації, але замість переходу до судового способу вирішення конфлікту власник шукає неформальні шляхи обійти цю відмову.

У таких сценаріях будь-які імпульсивні кроки можуть обернутися:

• зустрічним позовом та фінансовими вимогами;
• блокуванням угоди органом опіки чи нотаріусом;
• зривом продажу, конфліктом із покупцем і необхідністю повертати завдаток.

Тут консультація юриста — це не «формальність», а спосіб не створити собі доказову базу проти самого себе.

2. Якщо ви боїтеся, що вас «тихо» випишуть

Тривожними сигналами можуть бути:

• про виписку або її підготовку ви дізнаєтесь від сторонніх, а офіційних повідомлень не отримували;
• власник раптом починає активно розпитувати про ваше життя: де фактично живете, чи служите, чи перебуваєте на лікуванні — часто це спроба з’ясувати, чи маєте ви захищений статус;
• вам пропонують «по‑доброму» змінити місце реєстрації, не пояснюючи наслідків і не фіксуючи домовленостей письмово.

Якщо щось подібне відбувається, чекати або «розбиратися по ходу» — найгірша стратегія: у власника є час та ініціатива, у вас — обмежене вікно для реакції.

3. Що дає індивідуальна юридична консультація

У складних і конфліктних випадках юрист, який працює з житловими спорами, може:

Для власника:

• коректно оцінити статус усіх сторін;
• визначити, чи є сенс у зверненні до ЦНАП, чи варто одразу готуватися до суду;
• прорахувати ризики для майбутніх угод із житлом, щоб продаж або дарування не оскаржили постфактум.

Для людини, яку виписують:

• перекласти вашу ситуацію на юридичну мову й зрозуміти, чи є реальні шанси на оскарження;
• допомогти зібрати докази, які дійсно мають вагу в суді;
• пояснити, які дії варто зробити негайно, а чого категорично уникати.

Онлайн‑платформи на кшталт Advokat Market дозволяють зробити це швидко: ви описуєте ситуацію, надсилаєте скани документів і отримуєте першу оцінку та план дій без особистого візиту. У багатьох випадках стартова консультація безплатна й не зобов’язує до подальшої співпраці, але дає розуміння, куди рухатися далі.

Якщо у вас уже є відчуття, що з реєстрацією «щось не так» — це достатній привід зупинитися, не підписувати нічого поспіхом і хоча б один раз проговорити свою ситуацію з фахівцем, перш ніж робити наступний крок.

Поставити запитання юристу